Прочтите извлечения из научных статей. Резюмируйте данные для определения особенностей миграционной политики в РК, используя понятия "миграция", "эмиграция", "иммиграция", "репатриант", "диаспора", "ирридента". Казахстан за годы своей независимости, был отмечен как страна с большим миграционным процессом. На протяжении всего периода времени с распада СССР по настоящий момент наблюдается две основные тенденции, соответствующие целям внутренней политики Казахстана:
1) приток в страну этнических казахов, выехавших из Казахстана в разные периоды;
2) отток из страны представителей других наций, в частности русских.
По данным Комитета по статистике Министерства здравоохранения и социального развития Республики Казахстан, с 1991 по 2016 гг. в Казахстан прибыли и получили статус оралмана 261 тыс. семей, или 957 772 этнических казаха, что составляет 5,5% от общей численности населения страны.
На современном этапе развития для казахской диаспоры характерны два процесса: сохранение этнической идентичности или репатриация в Казахстан. За период с 1991 по 2000 г. в Казахстан репатриировались 64 тыс. казахов из Монголии, которые были расселены в Кустанайской, Павлодарской, Карагандинской и некоторых других областях. В целом, за годы суверенитета в Казахстан было репатриировано 174250 казахов из разных стран мира, в основном из Монголии, КНР, Ирана, Афганистана, Турции и др. Рассматривая казахскую диаспору, можно констатировать следующее: ее представители являются составной частью всего казахского народа, имеют единую прародину - Казахстан, исповедуют мусульманскую религию, относятся к тюркоязычным народам, но вследствие внутри- и внешнеполитических событий в в настоящий момент проживают за его пределами, чаще всего, в странах Азии, Западной Европы и Америки.
Объяснение:
Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат
У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.
Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.
Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.
Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.
Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.
Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.
У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.
Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.
Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.
Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.
Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.
Подробнее - на -
2. базовые цвета: желтый, красный, синий
3. станет светлее
4. станет темнее
5. отсутствие резких мазков, четких контуров, пастельные тона
6. синяя/черная
7. темные цвета, резкие мазки и четкие контуры
8. желтая, красная, оранжевая
9. синяя
10. желтый + красный = оранжевый
желтый + синий = зеленый
красный + синий = фиолетовый
11. красный, оранжевый, желтый, зеленый, голубой, синий, фиолетовый
12. Третьяковка, Эрмитаж, Государственный музей изобразительных искусств им. А.С. Пушкина в москве