Прочтите текст и ответьте на вопросы. В 70-80-е гг. XIV в. против Могулистана эмир Тимур совершил около десятка грабительских набегов. К концу 80 -х гг. сложился политический союз правителей Могулистана и Ак Орды против Тимура. В ответ на объединение сил против него Тимур предпринял два наиболее тяжелых для коренного населения Казахстана по своим последствиям грабительских похода: в 1389 г. - в Могулистан и в 1390-1391 гг. - в Ак Орду и Золотую Орду. В результате изнурительной борьбы с агрессией Тимура Могулистан распался на уделы. Хан Могулистана Кызыр-кожа (1380-1399) вынужден был признать себя вассалом Тимура. В первой половине XV в. усилилась раздробленность, и тимуриды продолжали притязать на Семиречье и Кашгарию. Положение упрочилось при сыне Кызыр -кожи Мухаммед хане (1408-1416). При нем Могулистан стал независимым от Тимуридов, удалось вернуть земли в долинах р. Чу и Таласа. В первой половине XV в. на восточные рубежи Могулистана начались набеги ойратов - западной части монголов (в среднеазиатских источниках они назывались - калмаками). Борьбу с ними организовал Уаис-хан (1418-1428). Он вынужден был перенести свою ставку из Турфана в г. Илибалык в Семиречье.
Кто совершал походы и набеги на Могулистан (2)
Кто из правителей Могулистана, Кызыр-кожа или Мухаммед, был более успешным и почему?
Уаис хан во время своего правления направил усилия …
Почему эмир Тимур сумел нанести поражение нескольким государствам?
Во второй половине столетия стали популярными индивидуальность и непохожесть людей.Наступила эпоха безлюдного производства.XX века — две качественно различающиеся социо-кулътурные эпохи. В первой половине произошли две мировые войны, во второй — ни одной.Процессы обновления, или модернизации, затронули все страны мира и каждого человека в отдельности. Ученые придумали теорию модернизации, а художники — новый стиль в искусстве, названный модернизмом.
Правління Олега в Києві (882-912)
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.