Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року у козацько-шляхетській родині Правобережжя. Батьком був Степан Адам Мазепа, а матір?ю Марина Іванівна Мокієвська. Їхньому шлюбу у 1638 році передувало засудження Степана Михайловича до позбавлення шляхетської честі через вбивство шляхтича Яна Зеленського.
Оскільки за цей необережний вчинок Степану загрожувало позбавлення шляхетської честі, врятувати його могло лише одруження.
Степану Мазепі загрожувало не лише позбавлення шляхетської честі, але й смерть. Врятувати його могло лише порозуміння з родичами загиблого і відшкодування збитків. Домовитися про це було непросто.
Тому "адвокатові" вдалося відтягнути на деякий час виконання вироку, а за цей час він встиг одружитися. Саме це швидке одруження та, імовірна, скора вагітність молодої дружини зіграли свою роль і невдовзі справу вдалося залагодити.
Яким було те весілля, невідомо, однак у належний час у подружжя народився первісток ? Іван Адам Мазепа. Ще через деякий час народилася донька Олександра (Олеся).
Долі усіх членів цієї родини склалися по-різному. Батько довгий час обіймав посади білоцерківського городового отамана та чернігівського підчашого. Під час Переяславської ради брав участь у переговорах з московитами на боці Богдана Хмельницького. Після його смерті активно підтримував гетьмана Івана Виговського. Помер у 1665 році
Когда в Петербурге произошло “Кровавое воскресенье” и были расстреляны невинные люди,то просходили выступления в нашем городе Горках и уезде в годы первой революции в России , тогда же в ответ в нашем городе Горки в роще собрались люди, которые хотели организовать демонстрацию, они хотели протестовать против расправы царской власти с простыми людьми в Петербурге. Люди выстроились в колонну и пошли к городу, но полицейские стали преграждать путь демонстрации, тогда вперед стали выходить Петр Бруцер со знаменем и Фома Ерофеев, полицейские стали стрелять, Бруцер был ранен и тогда знамя взял Фома Ерофеев, и он также упал от выстрелов. Революционеры приняли свою смерть на улице города Горки и поэтому ее и стали называть в их честь Бруцеро- Ерофеевской. Их участие в демонстрации протеста и героическая смерть произошли в январе 1905 года.
Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року у козацько-шляхетській родині Правобережжя. Батьком був Степан Адам Мазепа, а матір?ю Марина Іванівна Мокієвська. Їхньому шлюбу у 1638 році передувало засудження Степана Михайловича до позбавлення шляхетської честі через вбивство шляхтича Яна Зеленського.
Оскільки за цей необережний вчинок Степану загрожувало позбавлення шляхетської честі, врятувати його могло лише одруження.
Степану Мазепі загрожувало не лише позбавлення шляхетської честі, але й смерть. Врятувати його могло лише порозуміння з родичами загиблого і відшкодування збитків. Домовитися про це було непросто.
Тому "адвокатові" вдалося відтягнути на деякий час виконання вироку, а за цей час він встиг одружитися. Саме це швидке одруження та, імовірна, скора вагітність молодої дружини зіграли свою роль і невдовзі справу вдалося залагодити.
Яким було те весілля, невідомо, однак у належний час у подружжя народився первісток ? Іван Адам Мазепа. Ще через деякий час народилася донька Олександра (Олеся).
Долі усіх членів цієї родини склалися по-різному. Батько довгий час обіймав посади білоцерківського городового отамана та чернігівського підчашого. Під час Переяславської ради брав участь у переговорах з московитами на боці Богдана Хмельницького. Після його смерті активно підтримував гетьмана Івана Виговського. Помер у 1665 році
Когда в Петербурге произошло “Кровавое воскресенье” и были расстреляны невинные люди,то просходили выступления в нашем городе Горках и уезде в годы первой революции в России , тогда же в ответ в нашем городе Горки в роще собрались люди, которые хотели организовать демонстрацию, они хотели протестовать против расправы царской власти с простыми людьми в Петербурге. Люди выстроились в колонну и пошли к городу, но полицейские стали преграждать путь демонстрации, тогда вперед стали выходить Петр Бруцер со знаменем и Фома Ерофеев, полицейские стали стрелять, Бруцер был ранен и тогда знамя взял Фома Ерофеев, и он также упал от выстрелов. Революционеры приняли свою смерть на улице города Горки и поэтому ее и стали называть в их честь Бруцеро- Ерофеевской. Их участие в демонстрации протеста и героическая смерть произошли в январе 1905 года.
Объяснение: