Кожне із громадських об’єднань охоплює своєю діяльністю певні сектори суспільного життя, які, на відміну від політичних партій чи профспілок, не обмежуються політичною діяльністю чи захистом соціально-економічних прав працюючих. Їх діяльність також поширюється і на гуманітарну, інформаційну, екологічну, безпекову та інші сфери суспільного та державного життя України.
Прикладами такої діяльності може слугувати, зокрема: активна взаємодія та співпраця з громадськими організаціями, в т.ч. і міжнародними, з питань гендерної політики, сприяння розвитку проектів гуманітарної до в Україні, з питань вирішення проблеми ВІЛ/СНІДу, маркетингу ринку нерухомості; культурно-просвітницька діяльність, проведення заходів, спрямованих на відродження та розвиток національних, історичних, духовних традицій; діяльність, спрямована на розвиток освіти, науки і техніки; діяльність у галузі охорони здоров’я та пропаганди здорового життя, у галузі екології.
Діяльність цих та інших активно діючих громадських організацій відіграє помітну роль у процесах, що відбуваються в суспільстві.
Таким чином, розглядаючи громадянське суспільств як органічну систему, громадські організації можна визначити первинними і універсальними елементами, своєрідними "клітинами" цієї системи.
Колективізація і індустріалізація є двома різними процесами, які відбувалися в історичному контексті і мали великий вплив на суспільство. Нижче наведено сходства та розбіжності між цими процесами:
Сходства:
Політична ініціатива: Колективізація і індустріалізація були проведені з ініціативи центральної влади відповідних країн. У обох випадках держава мала вирішальну роль у впровадженні цих процесів. Господарські зміни: Колективізація і індустріалізація передбачали серйозні трансформації в господарстві. Обидва процеси спрямовані на розширення промислової бази, збільшення виробництва і розміщення ресурсів у великій мірі. Колективність: Обидва процеси мали колективний аспект. У колективізації сільськогосподарських господарств індивідуальні ферми були об'єднані в колгоспи або селянські артельні, тоді як індустріалізація передбачала створення великих колективних промислових підприємств. Розбіжності:
Сфера застосування: Колективізація переважно відбувалася в аграрному секторі, зокрема у сільському господарстві, з метою об'єднання землевласників та поліпшення ефективності виробництва. Індустріалізація, з іншого боку, була спрямована на розвиток промисловості, модернізацію виробничих потужностей та збільшення виробництва товарів і послуг.
Відповідь:
Кожне із громадських об’єднань охоплює своєю діяльністю певні сектори суспільного життя, які, на відміну від політичних партій чи профспілок, не обмежуються політичною діяльністю чи захистом соціально-економічних прав працюючих. Їх діяльність також поширюється і на гуманітарну, інформаційну, екологічну, безпекову та інші сфери суспільного та державного життя України.
Прикладами такої діяльності може слугувати, зокрема: активна взаємодія та співпраця з громадськими організаціями, в т.ч. і міжнародними, з питань гендерної політики, сприяння розвитку проектів гуманітарної до в Україні, з питань вирішення проблеми ВІЛ/СНІДу, маркетингу ринку нерухомості; культурно-просвітницька діяльність, проведення заходів, спрямованих на відродження та розвиток національних, історичних, духовних традицій; діяльність, спрямована на розвиток освіти, науки і техніки; діяльність у галузі охорони здоров’я та пропаганди здорового життя, у галузі екології.
Діяльність цих та інших активно діючих громадських організацій відіграє помітну роль у процесах, що відбуваються в суспільстві.
Таким чином, розглядаючи громадянське суспільств як органічну систему, громадські організації можна визначити первинними і універсальними елементами, своєрідними "клітинами" цієї системи.
Пояснення:
Сходства:
Політична ініціатива: Колективізація і індустріалізація були проведені з ініціативи центральної влади відповідних країн. У обох випадках держава мала вирішальну роль у впровадженні цих процесів.
Господарські зміни: Колективізація і індустріалізація передбачали серйозні трансформації в господарстві. Обидва процеси спрямовані на розширення промислової бази, збільшення виробництва і розміщення ресурсів у великій мірі.
Колективність: Обидва процеси мали колективний аспект. У колективізації сільськогосподарських господарств індивідуальні ферми були об'єднані в колгоспи або селянські артельні, тоді як індустріалізація передбачала створення великих колективних промислових підприємств.
Розбіжності:
Сфера застосування: Колективізація переважно відбувалася в аграрному секторі, зокрема у сільському господарстві, з метою об'єднання землевласників та поліпшення ефективності виробництва. Індустріалізація, з іншого боку, була спрямована на розвиток промисловості, модернізацію виробничих потужностей та збільшення виробництва товарів і послуг.