3) Политически-сильный царь спился и умер рано, пришел безвольный и никудышный Николай-2, благо, что Столыпин был при нём, но и того не смог защитить от жидовского террора! Экономический-отмена крепостного права рванула вверх промышленность и транспорт, но зарождающаяся капиталистическая жажда, прибыли привела к всеобщему воровству из государственной казны. Военные корабли ниже ватерлинии бронёй не обшивали из экономии, что привело к поражению в войне с Японией! 4) Российская империя была самой большой в территориальном отношении страной в мире. В большинстве районов России преобладало сельское хозяйство. Ведущим религиозным направлением в России было православие, хотя сохранилось во многих местах и старообрядчество. Государственный язык в России — русский.Больше половины дворян считали своим родным языком русский. Дворяне были ведущим сословием. Дворянство различалось на потомственное и личное. Самым массовым сословием в России было крестьянское (более 80 % населения). В первые годы 20 века интересы России в большинстве своем были направлены на Сибирь и Дальний Восток.
Для середньовічної культури характерні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і панівна роль релігії і церкви. Середньовічне суспільство, як організм з клітин, складалося з безлічі соціальних станів (соціальних в). Людина за народженням належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне становище. З кожним таким станом були пов'язані своє коло політичних і майнових прав і обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу. Існувала сувора станова ієрархія: два вищі стани (духовенство, феодали — землевласники), потім купецтво, ремісники, селяни (останні у Франції об'єднувались у «третій стан»). Чітку формулу вивів на рубежі X — XI століть єпископ французького міста Лана Адальберон: « одні моляться, інші воюють, треті працюють…». Кожен стан був носієм і відповідного типу культури.
Могутнім об'єднуючим чинником в таких умовах були релігія і церква. Визначальна роль християнської релігії і церкви у всіх галузях суспільного і культурного життя складала принципову особливість європейської середньовічної культури. Церква підпорядкувала собі політику, мораль, науку, освітуі мистецтво.
Экономический-отмена крепостного права рванула вверх промышленность и транспорт, но зарождающаяся капиталистическая жажда, прибыли привела к всеобщему воровству из государственной казны. Военные корабли ниже ватерлинии бронёй не обшивали из экономии, что привело к поражению в войне с Японией!
4) Российская империя была самой большой в территориальном отношении страной в мире.
В большинстве районов России преобладало сельское хозяйство.
Ведущим религиозным направлением в России было православие, хотя сохранилось во многих местах и старообрядчество.
Государственный язык в России — русский.Больше половины дворян считали своим родным языком русский.
Дворяне были ведущим сословием. Дворянство различалось на потомственное и личное.
Самым массовым сословием в России было крестьянское (более 80 % населения).
В первые годы 20 века интересы России в большинстве своем были направлены на Сибирь и Дальний Восток.
ответ: Я думаю так
Объяснение:
Для середньовічної культури характерні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і панівна роль релігії і церкви. Середньовічне суспільство, як організм з клітин, складалося з безлічі соціальних станів (соціальних в). Людина за народженням належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне становище. З кожним таким станом були пов'язані своє коло політичних і майнових прав і обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу. Існувала сувора станова ієрархія: два вищі стани (духовенство, феодали — землевласники), потім купецтво, ремісники, селяни (останні у Франції об'єднувались у «третій стан»). Чітку формулу вивів на рубежі X — XI століть єпископ французького міста Лана Адальберон: « одні моляться, інші воюють, треті працюють…». Кожен стан був носієм і відповідного типу культури.
Могутнім об'єднуючим чинником в таких умовах були релігія і церква. Визначальна роль християнської релігії і церкви у всіх галузях суспільного і культурного життя складала принципову особливість європейської середньовічної культури. Церква підпорядкувала собі політику, мораль, науку, освітуі мистецтво.