Прокоментуйте події (або явища), описані у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення? 1.1. З рапорту царської жандармерії, надісланого в 1861 р. з Канева до Петербурга: «У Росії існує особливе товариство малоросів, пройнятих духом якогось патріотизму, товариство це має скрізь своїх послідовників, і університети, Київський і Харківський, служать головними провідниками і поширювачами ідей про можливості відновлення Малоросії. Так, у Київському університеті виникло товариство малоросів під назвою “Українська громада”. Це молоді й при- страсні вільнодумці, які докладають зусиль для втілення ними думки про свободу Малоросії і прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоти і поступово навести його на думку про колишню славу Малоросії і принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їх впливу, діяти на шкоду монархії...» (В. Мияковський. «Київська громада»)
1.2. «28 липня ...було в мене кілька осіб, у тому числі Костомаров, дуже заклопотаний призупинен- ням популярних видань на малоросійському наріччі. М’яко, але прямо й категорично заявив йому, що вжиті мною заходи залишаються в силі» (Зі «Щоденника» П. Валуєва).
1.3. «По всіх містах Росії виникають соціал-демократичні союзи, поширюються заборонені книги і листівки, видаються робітничі газети. Російський пролетаріат напередодні виникнення с.-д. партії в Росії. Всі ці ознаки пробудженої в російському пролетаріаті політичної самосвідомості повинні були не на жарт сполошити уряд. Упевнений, що робітничий рух створений якимись агітаторами, царський уряд намагається вирвати “бунтівників” із робітничого середовища і таким чином придушити робітничий рух. Він проводить для цього масові обшуки і арешти...» (З листівки київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». 1898 р.)
1.4. «...Тепер цей часопис надзвичайно впливовий і скрізь розповсюджений в європейській та азіатській Росії, де тільки єсть мусульмани, а також у Північній Персії, ба навіть у китайському Туркестані... Ті впроваджені Гаспринським нові дидактичн і новий метод науки читан- ня здобули такий розголос, що до Бахчисарая зачали їздити татари та інші тюрки з-поза меж Криму, щоб придивитися до тамошнього мектебу, і тепер можна налічити більше як 500 ново- методних мектебів в усяких областях Російської імперії: і в Криму, і на Поволжю, і на Кавказі, і за Кавказом, і в Туркестані, ба навіть у Кульджі аж під Китаєм» (А. Кримський).
Каждый человек, вопреки пропагандистким штампам, обладает собственным мышлением.
Были и искренние коммунисты, которые защищали политический режим и Сталина лично. Некоторых просто насильно призвали на фронт и воевали они, потому что нет выбора. Самого дезертира расстреляют и семье достанется. Само советское руководское пропагандировало патриотизм, даже русский национализм, аппелируя к Невскому, Суворову и Кутузову, поскольку коммунистической лозунги про интернационал, мировую революцию и рабочий класс гордились плохо.
Были ли равнозначны лозунги за Родину и за Сталина - опять же для кого как. Для многих это вообще не имело значения, только страх и желание выжить.
Сами эти лозунги вполне типичны для тоталитарной воюющей страны. Американцы не шли в бой с лозунгом "за Рузвельта", англичане не шли с лозунгом за Черчиля, или даже за короля.
А вот японцы и немцы шли с лозунгами за своих лидеров.
За Родину - весьма обычный лозунг, аппелирующий к патриотизму.
В отличие от жителей античных городов византийцы мало интересовались общественными делами. Средоточием их жизни была семья.
В брак обычно вступали рано: юноши в 14–15 лет, девушки – даже раньше.
то есть обещание вступить в брак, часто происходила между детьми по воле родителей, а ее нарушение осуждалось.
Вступающие в брак венчались в церкви, а потом праздновали свадьбу по особому обряду.
Повторные браки церковь не одобряла, хотя и запрета на них не было.
Развод допускался очень редко.
Семьей руководил ее глава – отец. Послушание отцу и почитание матери считались долгом остальных домочадцев.
Византийцы тепло и нежно относились к детям. Но в семьях императоров близкие люди в борьбе за власть не щадили друг друга: случалось, мать ослепляла родного сына, жена заговорщикам свергать с трона мужа.
Женщины в семьях пряли, ткали и шили одежду.
Жены ремесленников и торговцев порой сами торговали в лавках.
Знатные женщины могли управлять в имениях хозяйством, особенно когда мужья служили далеко от дома. Но обычно они жили затворницами в женской половине дома.
В женщине высоко ценили преданность семье, заботу о муже, любовь к детям.
Также превозносили женскую красоту и воспевали её в стихах. Одно время в столице собирали самых красивых девушек империи на смотрины для выбора невесты императора.
Многие византийцы не доживали до 35 лет. Дольше других жили императоры – благодаря хорошему питанию и лечению, деятели культуры и отшельники. А в целом старый человек встречался редко.