. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення? 1.1. «...Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше віри в життєві сили і майбутнє свого рідного народу, ніж його батьки. Воно знов підняло прапор нашої національної самостійності і почало закликати до праці. Се покоління назвалося народовцями. Народовцями, - бо своєю задачею вважало працю для простого народу в рідній мові того народу...» (М. Лозинський)
1.2. «...Один зі старших руських діячів, о. Стефан Качала, член-засновник "Матиці", який разом із молоддю старався скерувати "Матицю" на добру дорогу, виклав у газеті "Слово" проект заснування нового товариства для просвіти народу і поставив йому за мету: "сприяти розвитку народної просвіти в напрямах моральному, матеріальному і політичному через видання практичних книжок, брошур і т.д. тією мовою, якою народ говорить... Нагальні збори відкрив голова комітету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства...» (М. Лозинський)
1.3. «Найневідкладніші національні потреби галицьких русинів: бажано, щоб у Східну Галичину призначалися лише такі службовці і судді, які доведуть своє належне знання руської мови - усно і на письмі; бажано, щоб усі цісарсько-королівські органи влади, установи і суди в Східній Галичині стосовно руських сторін, а також з власної ініціативи користувалися лише руською мовою і руським письмом; бажано, щоб у Львівському університеті була створена кафедра історії руського народу (з руською мовою викладання)...; бажано відкрити підготовчий клас при руській частині гімназії в Перемишлі і, крім того, ще одну руську гімназію в Східній Галичині...; бажано створити принаймні одну нову учительську семінарію руського типу і вже існуючі семінарії для вчителів і вчительок у Львові, Станіславі, Тернополі і Перемишлі повністю утраквізувати (зробити двомовними. - Авт.)...»
Законы Хаммурапи - шестого царя первой вавилонской династии были найдены французской экспедицией в 1901 г. в Сузах . Сейчас хранятся в Луврском музее в Париже .
Законы Хаммурапи высечены на черном базальтовом столбе, который в качестве трофея был увезен эламитами из Вавилонии . Кодекс законов Хаммурапи содержит 282 статьи но на столбе сохранилось 247 статей, 35 статей были выскоблены, очевидно, по приказу эламского царя . Впоследствии недостающие статьи были восстановлены на основе фрагментов дубликатов, найденных в Сузах, в библиотеке ассирийского царя Ашшурбанапала в Ниневии.
Законы Хаммурапи представляют собой результат тщательного обобщения и систематизации разновременных писаных и неписаных правовых норм. Они не содержат исчерпывающего свода таких норм ( отсутствуют, например, нормы устанавливающие наказание за простую кражу, за умышленное убийство, за чародейство и т.п. ), но такая задача, видимо не ставилась. Подобного рода простейшие случаи предполагались общеизвестными и не вызывающими разногласий. Законы Хаммурапи рассматривают лишь те случаи, по поводу которых действующие нормы писаного или обычного права различных областей страны расходились между собой. Впрочем, и нормы, регулирующие “ простейшие “ случаи, текстом законов подразумеваются как существующие: нетрудно даже указать, исходя из внутренней логики построения сборника законов, места в тексте где они могут быть вставлены.