. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення? 1.1. «...Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше віри в життєві сили і майбутнє свого рідного народу, ніж його батьки. Воно знов підняло прапор нашої національної самостійності і почало закликати до праці. Се покоління назвалося народовцями. Народовцями, - бо своєю задачею вважало працю для простого народу в рідній мові того народу...» (М. Лозинський)
1.2. «...Один зі старших руських діячів, о. Стефан Качала, член-засновник "Матиці", який разом із молоддю старався скерувати "Матицю" на добру дорогу, виклав у газеті "Слово" проект заснування нового товариства для просвіти народу і поставив йому за мету: "сприяти розвитку народної просвіти в напрямах моральному, матеріальному і політичному через видання практичних книжок, брошур і т.д. тією мовою, якою народ говорить... Нагальні збори відкрив голова комітету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства...» (М. Лозинський)
1.3. «Найневідкладніші національні потреби галицьких русинів: бажано, щоб у Східну Галичину призначалися лише такі службовці і судді, які доведуть своє належне знання руської мови - усно і на письмі; бажано, щоб усі цісарсько-королівські органи влади, установи і суди в Східній Галичині стосовно руських сторін, а також з власної ініціативи користувалися лише руською мовою і руським письмом; бажано, щоб у Львівському університеті була створена кафедра історії руського народу (з руською мовою викладання)...; бажано відкрити підготовчий клас при руській частині гімназії в Перемишлі і, крім того, ще одну руську гімназію в Східній Галичині...; бажано створити принаймні одну нову учительську семінарію руського типу і вже існуючі семінарії для вчителів і вчительок у Львові, Станіславі, Тернополі і Перемишлі повністю утраквізувати (зробити двомовними. - Авт.)...»
1. Великий князь новгородский и киевский Святослав, правивший во второй половине 10 века, в 965 году совершил первый поход на Хазарский Каганат, располагавшийся на территории теперешнего Дагестана (Российская Федерация). Затем, в 966 году он начал поход на Волжскую Булгарию (на стыке рек Волга, Кама, РФ), после чего вдоль реки Волга спустился до г. Итиль, вдоль побережья Каспия до Тмутаракани. Все эти территории сегодня находятся на территории РФ. И, наконец, третий поход Святослав провел в 970-971 гг., пойдя на Византию по реке Днепр до г. Олешье, после чего через побережье Черного моря в Болгарское царство (сейчас территория Болгарии), и затем проследовал до города Аркадиополь. Таким образом, третий поход Святослава по территории Украины, Болгарии и Румынии.
2. Политика Святослава была направлена на расширение границ Русского государства, подчинение государству ряда племен, а также укрепление позиций государства на крупных торговых путях. Это соответствует государственным интересам Древнерусского государства.
Объяснение:
ответ на вопрос о причинах раздробленности следует искать в характере отношений между разными частями господствующего класса древнерусского общества – «большой дружины», находившейся в Киеве, и теми дружинниками и князьями, управлявшими отдаленными землями.
Оказавшиеся на местах князья должны были обзавестись своей собственной администрацией и дружиной, требовавшими соответствующего материального обеспечения. При этом проявившаяся вражда между князьями-братьями (и даже между отцом и сыновьями) потребовала усиления военной организации, что вынуждало искать дополнительные источники средств. В таких условиях традиционные выплаты Киеву большей части собранных с местного населения ресурсов (две трети общих сборов согласно статье 1014 г. «Повести временных лет») становились обременительными. При условии, что местная знать и дружина была заинтересована в усилении власти местного князя, а не великого киевского князя.
Возможно, недостаток средств сделался еще более ощутимым в связи с отмечаемым в начале XII в. кризисом, вызванным перемещением торговых путей. Князь стремится к полному контролю над сбором налогов-дани на территории своего княжества и в той связи, что ему нужно обеспечивать церковную организацию. Именно к этому времени во всех княжествах-землях создаются (если их еще не было) свои епископства.