Прокоментуйте події або явища про які йдеться у фрагментах джерел. у чому їхнє історичне значення? 1.1. «.Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше sin в життеві сили і майбутне свого рідного народу, ніж його батьки. Воно знов підняло пра нашот національної самостійності 1 почало закликати до праці. Се покоління назвалося наро. довцями, Народовцями,-бо своею задачею вважало працю для простого народу в ріпчій моеi того народу » (М. Лозинський) 1.2. ..Один з1 старших руських діячів, о. Стефан Качала, член-засновник "Матиці" який разом ів мо- лоддю старався скерувати "Матицю" на добру дорогу, виклав у газеті"Слово" проект заснуван- нового товариства для просвіти народу I поставив йому за мету:"сприяти розвитку народ- нOт просвіти в напрямах моральному, матерlaльному і політичному через видання практичних книжок, брошур 1 т. д. тіею мовою, якою народ говорить... Нагальні збори відкрив голова ком тету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства.» (М. Лозинсыкий) 7.3. «Найневідкладніші національні потреби галицьких русинів: бажано, щоб у Східну Галичину призначалися лише такі службовці і судді, які доведуть свое належне знання руської мови- усно і на письм; бажано, щоб усі цісарсько-королівські органи влади, установи і суди в Схід- Нй Галичині стосовно руських стор!н, а також з власної ініціативи користувалися лише русь- кою мовою і руським письмом3 бажано, щоб у Львівському університеті була створена кафедра історїї руського народу (з руською мовою викладання). бажано відкрити підготов- клас при руській частині гімназії в Перемишлі і, крім того, ще одну руську гімназію в Схір- ній Галичині: бажано створити принаймні одну нову учительську семінарію руського типуі Вже iснуючі семінарії для вчителів і вчительок у Львові, Станіславі, Тернополi і Перемишлі пов- нiстю утраквізувати (зробити двомовними.-Авт.)»
ответ:Главные отличия — социальная структура.
Римское общество чисто рабовладельческое с прослойкой независимого люмпена (хлеба и зрелищ!) . Построено на основе не одного народа, но одного много племенного государства.
Германцы жестко структурированное по племенному признаку объединение. Основой которого являлись не производительные, но военные силы племен.
Культурно–образовательный уровень этих двух обществ являлся диаметрально противоположным.
Во главе германских племен стояли старейшины - кунинги. Высшая власть принадлежала народному собранию, на которое являлись все мужчины племени в боевом вооружении. Повседневные дела решались советом старейшим. В военное время избирался военачальник (двн. herizogo, да. heretoga, дисл. hertogi; ср. нем. Herzog 'герцог'). Он собирал вокруг себя дружину. Ф. Энгельс писал, что "это была наиболее развитая организация управления, какая вообще могла развиться при родовом устройстве"
Лови аптэчку) отметь как лучший ответ плс