Против чего протестовали передвижники? ​

Ну вообщем понеслась.Очень много мыслей по этому поводу,даже не знаю удастся ли тебе понять.Процесс развития может быть рассмотрен с точки зрения одновременной данности его моментов логический аспект) и с точки зрения осуществления развития во времени (исторический аспект). В этой части работы мы остановимся на характеристике развития общества во времени.Открытие К. Марксом и Ф. Энгельсом материалистического понимания истории позволило понять историю как естественно­исторический процесс, как процесс, совершающийся с необходимостью, закономерно и вместе с тем осуществляющийся благода­ря деятельности людей, имеющих свободу выбора, свободу воли (на разных этапах исторического развития характер и степень сво­боды различны).Чтобы понять процесс исторического развития, требуется оп­ределить его изменение во времени, причем если развитие зако­номерно, то изменение должно осуществляться в каком-то необ­ходимом направлении. Это закономерное развитие не исключает деятельность людей как сознательных, мыслящих существ, напро­тив, историческое развитие общества представляет собой равно­действующую, складывающуюся из деятельности масс людей. Однако деятельность людей осуществляется в конечном счете ради поддержания физического существования своего собственного и (рода при определенных объективных, сначала преимущественно природных условиях. И уже потому историческое развитие обще­ства, т. е. историческое взаимодействие людей, не может осуще­ствляться чисто произвольно.История общества не может быть свободна от случайностей, зигзагов, перерывов и т. п. Но все-таки, если взять достаточно продолжительный период (продолжительность такого периода раз­лична в зависимости от конкретных условий), то обнаружится на­правленность развития, пробивающая себе дорогу через все слу­чайности, зигзаги, перерывы и т. п.Характеристика всякого исторического процесса развития означает, прежде всего и главным образом, рассмотрение его об­щей направленности, а значит, начала процесса, этапов, которые он проходит, а также «механизмов» перехода от одного этапа к другому, специфику, преемственность и направленность процесса развития.Необходимо специально подчеркнуть, что, утверждая наличие направленности развития, мы отмечаем главное направление раз­вития, отвлекаясь от того, что наряду с главным направлением мо­гут существовать другие, тупиковые направления развития, что между ними и главным направлением может происходить взаимо­действие.

1. Соціально-економічні та історичні умови виникнення держави Київська Русь та її соціокультурних засад.2. Хрещення Русі і вплив християнства на подальший культурно-історичний розвиток слов’янських народів.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу:
Глибокий гуманістичний зміст української культури, її значен­ня для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному саморозвитку та світовій цивілізації зумо­вили об'єктивне перетворення її на цілісну систему духовного світу українців. Категорія "українська культура як цілісна система" по­рівняно нова. З початком демократичних перетворень у суспільно­му житті українського народу та з проголошенням державної не­залежності України, наша національна культура почала поступово розглядатися й аналізуватися науковцями-культурологами як саме цілісна система, що найповніше виражає духовний світ українсько­го народу. Та й сам український народ науковцями тепер розгля­дається як єдине соціально-етнічне ціле, яке виникло, сформувало­ся і розвивається в умовах суворої історичної об'єктивності, без штучного поділу його на "східняків" і "західняків", українців ма­терикової України та українців діаспори (близького і далекого за­рубіжжя), українську "буржуазну" та українську "пролетарську" нації тощо.Українська культура також поділяється ними за такими ж об'єк­тивними критеріями. Проте, виходячи з історичних факторів, слід зазначити, що українська культура завжди розвивалася та функціо­нувала як єдине ціле, переборюючи на своєму шляху найрізнома­нітніші ідеологічні, політичні, класові, соціальні, конфесійні й тому подібні перепони.Що ж ми сьогодні розуміємо під категорією "українська культура як цілісна система"? Відповідаючи на це питання, слід зазначити, що:по-перше, українську культуру сьогодні слід розглядати як єдине ціле, витворене в галузі матеріального і духовного виробництва генієм нашого народу як у материковій частині, так і за її межами, тобто в Україні та в близькому й далекому зарубіжжі;по-друге, цілісна система культури включає в себе об'єктивну оцін­ку ідейно-протилежних течій і напрямів у ній. Адже у створенні української культури, як і культури будь-якого іншого народу, бра­ли участь усі класи, усі соціальні верстви нашого суспільства.