ответ:Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава[6][7][8][9][10] на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій (Республіці Обох Націй) — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 році за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі в 1699 році продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону від Московського царства для її військових супротивників. У 1709 році, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну й економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
Шелковый путь – это система торговых путей, связывающих Китай со странами Центральной Азии. Сам путь получил название «шелковый» именно потому, что шелк являлся одним из основных предметов торговли Китая с другими странами. Ведь кроме как в Китае, шелка нигде не было. Из Китая вывозили в основном шелк, фарфор, специи и различные украшения. Именно благодаря Шелковому пути в Китае появились верблюды и ослы. Китайцы также чувствовали острую нехватку в лошадях.
из арабских стран в Китай доставляли нефрит и лазурит. Сами китайцы в то время не добывали нефрит. А сам путь, по которому он доставлялся в Китай получил название «Нефритового пути» и он также впоследствии стал входить в Великий Шелковый Путь.
ответ:Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава[6][7][8][9][10] на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій (Республіці Обох Націй) — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 році за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі в 1699 році продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону від Московського царства для її військових супротивників. У 1709 році, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну й економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
Объяснение:
Шелковый путь – это система торговых путей, связывающих Китай со странами Центральной Азии. Сам путь получил название «шелковый» именно потому, что шелк являлся одним из основных предметов торговли Китая с другими странами. Ведь кроме как в Китае, шелка нигде не было. Из Китая вывозили в основном шелк, фарфор, специи и различные украшения. Именно благодаря Шелковому пути в Китае появились верблюды и ослы. Китайцы также чувствовали острую нехватку в лошадях.
из арабских стран в Китай доставляли нефрит и лазурит. Сами китайцы в то время не добывали нефрит. А сам путь, по которому он доставлялся в Китай получил название «Нефритового пути» и он также впоследствии стал входить в Великий Шелковый Путь.