Во второй половине 19 века, методы тайных организаций стали более радикальными, появились террористические организации. Также, стал более широким сословный круг, принимавший участие в работе тайных обществ. Обратив внимание на ошибки опыта (как известно, в первой половине 19 века тайные организации не брали в расчет народные массы, а ориентировались на передовую молодеж дворянства), члены организаций обратили свой взор на народ (крестьянство, пролетариат и другие классы и сословия) и путем пропаганды старались сподвигнуть их на революцию. Несмотря на перемены в политике тайных обществ, это не вызвало подъема революционных настроений в массах, хотя и обратило взор правящих кругов на серьезные и многочисленные проблемы как социального характера, так и политического, а также доказало несовершенство государственного аппарата.
До наших днів дійшли багато пам'ятників архітектури, які можна віднести до елліністичного типу. Наприклад, фортеця в Дербенті (рис. IV.2), храм в Гаріі, який був зведений в I ст. до н.е. у Вірменії (рис. IV.3).
На уламках імперії Олександра виникає ряд держав. Серед них елліністичне Єгипетське царство, Пергамское царство в Малій Азії, держава Селевкідів на територіях Іраку, Ірану, Азербайджану, частині Вірменії, Південного Дагестану, Близького Сходу, Афганістану, Пакистану, Гірського Таджикистану (Бадахшана) і частини Киргизії, ряд дрібніших царств в Малій Азії, торгова олігархічна республіка на острові Родос. Визнаними центрами елліністичного світу в цей період поряд з Афінами стають Олександрія Єгипетська, Селевкія на Тигру, Пергам, Мараканда.
Во второй половине 19 века, методы тайных организаций стали более радикальными, появились террористические организации. Также, стал более широким сословный круг, принимавший участие в работе тайных обществ. Обратив внимание на ошибки опыта (как известно, в первой половине 19 века тайные организации не брали в расчет народные массы, а ориентировались на передовую молодеж дворянства), члены организаций обратили свой взор на народ (крестьянство, пролетариат и другие классы и сословия) и путем пропаганды старались сподвигнуть их на революцию. Несмотря на перемены в политике тайных обществ, это не вызвало подъема революционных настроений в массах, хотя и обратило взор правящих кругов на серьезные и многочисленные проблемы как социального характера, так и политического, а также доказало несовершенство государственного аппарата.
Объяснение:
Объяснение:
До наших днів дійшли багато пам'ятників архітектури, які можна віднести до елліністичного типу. Наприклад, фортеця в Дербенті (рис. IV.2), храм в Гаріі, який був зведений в I ст. до н.е. у Вірменії (рис. IV.3).
На уламках імперії Олександра виникає ряд держав. Серед них елліністичне Єгипетське царство, Пергамское царство в Малій Азії, держава Селевкідів на територіях Іраку, Ірану, Азербайджану, частині Вірменії, Південного Дагестану, Близького Сходу, Афганістану, Пакистану, Гірського Таджикистану (Бадахшана) і частини Киргизії, ряд дрібніших царств в Малій Азії, торгова олігархічна республіка на острові Родос. Визнаними центрами елліністичного світу в цей період поряд з Афінами стають Олександрія Єгипетська, Селевкія на Тигру, Пергам, Мараканда.