Проверочная работа «Ибрай Алтынсарин» 1.Гды жизни Ибрая Алтынсарина
A) 1835-1865 6 1841-1889 B) 1845-1904 T) 1865-1904
2.Рано потеряв отца он воспитывался у деда-известного бия и старшины.
3.В г. Ыбырай Алтынсарин окончил школу при Оренбургской пограничной ко»
медалью.
4.Благотворное влияние на формирование его педагогических взглядов сыграло з
русского педагога: A) В.В.Григорьева Б) К.Ушинского B) А.М.Добролюбова Г) А
5.На страницах местной печати Ыбырай Алтынсарин осуждал
А) аграрную политику царизма Б) нежелание казахов обучаться В) праздный об
отсутствие учебных пособий для казахских детей
6.В 1879 г. Ыбырай Алтынсарин был назначен в Тургайской области
А) директором школы Б) бием и старшиной В) инспектором школ Г) начальни
7.Ыбырай Алтынсарин в своем завещании оставил принадлежащие ему земль
А) женскому интернату Б) сельскохозяйственной школы Тургая В) своей же
ШКОЛ
8.Организация ремесленных и сельскохозяйственных школ в Казахстане во
влений деятельности ​

1)В 1093 г. вел войну с половцами и их союзником Олегом Святославичем, которому вынужден был уступить Чернигов (1094), и обосновался в Переяславском княжестве, подвергавшемся постоянным набегам половцев. Поэтому Владимир Мономах был более всех заинтересован в прекращении княжеских междоусобиц и сплочении сил Руси для отпора половцам. Эту мысль переяславский князь настойчиво высказывал на княжеских съездах (1097,1100,1103 гг.). После Долобского съезда 1103 г. Владимир стал вдохновителем и непосредственным руководителем военных походов против половцев (1103,1107,1111 гг.). При организации походов в Степь он начал прибегать к народного ополчения. Половцы потерпели ряд поражений и надолго оставили в покое русские земли. 
2)После смерти в 1113 г. киевского князя Святополка Изяславича в Киеве вспыхнуло народное восстание; киевские бояре призвали на княжение Владимира Мономаха. Став киевским князем, он подавил восстание, но в то же время ввел в действие устав Владимира Мономаха, который ограничил произвол ростовщиков, облегчил положение должников и закупов.

відповідь:

історія давньогрецького театру — охоплює майже тисячоліття (vi ст. до н. е. — v—vi ст. н. він виник із сільських святкувань на честь бога діоніса — діонісій. на цих святах виконувалися дифірамби і фалічні пісні, що містили елементи діалогу та театральної дії. подальший розвиток дифірамба пов'язується з ім'ям поета феспіса (друга половина 6 століття до н. якому приписується і введення першого актора. з хору, що становив аж до епохи еллінізму необхідну приналежність драми, у другій половині 6 століття виділився особливий виконавець — актор, яким був сам драматург.

театральна культура стародавньої греції справила величезний вплив на розвиток світового театрального мистецтва. широко використовували грецьку театральну спадщину римляни (особливо на ранніх етапах розвитку), діячі епохи відродження і просвітництва. демократичні традиції театрального мистецтва античної греції зберегли значення і для наступних епох. постановка значних суспільно-політичних, філософських і етичних питань, насиченість драматургічних творів ідеями патріотизму, увага до людини, глибина героїчних характерів, що пробуджує свідомість глядачів, унікальність давньогрецького театру.

пояснення: