Проверочная работа по темам: «Могущество и упадок Османской империи» и «Иран: новый расцвет»
1. Временем расцвета турецкой культуры стало:
1) Правление Селима I Грозного
2) ХVIII в.
3) Правление Сулеймана I Великолепного
4) Правление Османа
2. Кого в Османской империи можно назвать ближайшим султана в управлении страной?
1) Народное собрание
2) Гарем
3) Янычар
4) Везира
3. Вершины своего могущества Османская империя достигла в:
1) ХVIII 2) ХV 3) ХVII 4) ХVI
4. В битве при Лепанто в 1517 г.:
1) Была окончательно завоевана Византийская империя
2) Европейцы разбили турецкую сухопутную армию
3) Была захвачена в плен Рокселана
4) Европейцы разгромили турецкий флот
5. В отличие от мусульман христиане в Османской империи:
1) Платили «налог кровью»
2) Не могли служить в армии
3) Не могли исповедовать свою религию
4) Были рабами
6. Главным соперником Ирана в ХVI-ХVII вв. была:
1) Франция
2) Османская империя
3) Персия
4) Россия
7. В результате реформ Аббаса I:
1) Иран был закрыт для въезда иностранцев
2) Ослабла экономика, страна страдала от набегов афганцев и узбеков
3) Снизились налоги, что привело к расцвету страны
4) Шах был убит заговорщиками
5) Иран увеличил свою территорию за счет земель в Месопотамии и Закавказье
6) В армии появились мощная артиллерия и мушкетёры
8. Кто из правителей получил от хана Аббаса в подарок Золотой трон?
1) Иван Грозный
2) Людовик ХIII
3) Оливер Кромвель
4) Борис Годунов
9. Особенность города Исфахана была в том, что он:
1) Вел разнообразную торговлю с соседними государствами
2) Был столицей государства
3) Имел дворец хана
4) Строился по заранее продуманному плану
10. Что ослаблению Ирана в конце ХVII в.?
1) Большие расходы казны на застройку Исфахана
2) Реформы Аббаса I
3) Падение династии Сефевидов
4) Упадок прежних торговых путей, связывавших Европу и страны Востока
не знаю сори это я отвечаю для
Объяснение:
Зар заман деген — XIX ғасырда өмір сүрген Шортанбай ақынның заман халін айтқан бір өлеңінің аты. Шортанбайдың өлеңі ілгергі, соңғы ірі ақындардың барлық күй, сарынын бір араға тұтастырғандай жиынды өлең болғандықтан, бүкіл бір дәуірде бір сарынмен өлең айтқан ақындардың барлығына «зар заман» ақындары деген ат қойдық. Бұл ақындардың дәуірі жоғарыда айтқан тарихи дәуірді туғызған дәуір. Зар заман ақындарының алғашқы буыны Абылай заманынан басталса, арты Абайға келіп тіреледі. Сондықтан қазақтың, тарихымен салыстырсақ, зар заман дәуірі толық жүз жылға созылады.
Про події на початку 1919 року і про причини поразки УНР вкрай мало написано. У книжці італійського історика Андреа Грациозі «Більшовики і селяни в Україні у 1918-1919 роках» сказано:
«Надзвичайна легкість, з якою більшовикам дісталася перемога, була зумовлена поведінкою повстанських загонів, які залишили Петлюру. Сформована на хвилі спротиву режиму гетьмана Скоропадського, націоналістична армія наприкінці 1918 року налічувала понад 100 тисяч бійців, але майже одразу почався її драматичний розпад. Уже в лютому Петлюра міг розраховувати лише на Січових стрільців та на деякі загони загальною чисельністю не набагато більшою 20-ти тисяч осіб. Між тим, чисельність більшовицької армії Антонова-Овсієнка виросла з 8-9 тисяч у середині грудня 1918 року до 40 тисяч наприкінці січня 1919-го. Завдяки такому швидкому зростанню, її командири поставили цілі, які йшли значно далі за вказані Москвою».
Та й більшовики на початку 1918 року були слабкі, адміністративної влади у них не було. Українське село тільки чуло щось про більшовиків, а що це, власне, таке – мало хто знав. А от якраз каральні експедиції за часів гетьмана Скоропадського, коли можна говорити про масові розправи над селянами, які брали участь в розподілі поміщицьких маєтків – підштовхнули селян у бік до червоних. Тому, пояснення щодо непорозуміння правильне. Адже, хоча селяни українські фактично не знали більшовиків, але у значній мірі підтримували через привабливі гасла.