ІІ рівень 7. Відзначте події і факти, пов'язані з діяльністю Данила Галицького.
А. Вiв успішну боротьбу з половIIями,
Б. розгромив хрестоносців:
В. на деякий час був вигнаний мадярами:
Г. став першим українським королем.
I. заснував місто Львів;
Д. об с нав Галицьку і Волинську землі в сину державу:
E. придушив сепарати зі бояр:
6. номінальто він знав залежність від Зототої Орди:
Ж. Поприв својо В. Тау па Київ:
3. брав участь у бітві на р. Калка:
І був убиий га. Ішькимп боярами.
I. спочатку князював у Новгород:
ОЧЕНЬ НУЖНО
Відповідь:
Битва на Балтійському морі (1914—1918)Пояснення:
Кампанія на Балтійському морі (1914—1918) — військові дії флотів Антанти (Російської та Британської імперій) проти військово-морських сил Німецької імперії на морському просторі Балтійського моря в роки Першої світової війни.
До початку воєнних дій російський Балтійський флот значно поступався німецькому кайзерівському флоту, тому усі його плани будувалися з розрахунку на підтримку дій своїх наземних сил. Втім, кайзерівський флот для дій на Балтійському морі обмежився незначним угрупованням бойових кораблів, яке виконувало другорядні завдання. З початку серпня 1914 року розпочалися бойові дії, які скоріше мали характер розвідки боєм, ніж повномасштабних бойових зіткнень флотів двох держав. Протягом кампанії 1914 року російський Балтійський флот перейшов від пасивного очікування противника в гирлі Фінської затоки до активних дій на всій акваторії моря.
Начался массовый террор. По приказу царя опричники громили усадьбы неугодных бояр, а заодно и крестьянские дворы. Земский собор обратился к царю с отменить опричнину. В ответ царь приказал казнить около двухсот челобитчиков. Решительно осудил опричнину глава Русской церкви митрополит Филипп, Иван Грозный повелел лишить его сана и сослать в монастырь. Там страдальца задушил один из главных опричных палачей — Малюта Скуратов.
Массовые казни, грабежи и погромы превратили опричное войско в банду убийц и мародёров. Опричники рыскали по окрестным селам окрестным сёлам и деревням, разбойничали. Погибли тысячи крестьян и посадских людей. Были разграблены церкви. Из мощного городского центра Новгород превратился в провинциальное захолустье.
Начались казни и в Москве. Перепуганных горожан сгоняли на площадь, где были установлены виселицы и плахи. На сей раз казнили служащих приказов — более сотни человек. Царь и его сын Иван лично расправлялись с «изменниками».