1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Воодушевленные военными победами на Южном Кавказе, весной 1223 года отряды татаро-монгол под командованием Субэдэя и Джебэ (до 40 тысяч конницы и пехоты) вторглись в половецкие земли. Половцы были разбиты и обратились за к русским князьям - Мстиславу Киевскому, Мстиславу Галицкому, и Мстиславу Черниговскому. Три Мстислава решили оказать половцам. В апреле 1223 года, переправившись через Днепр, они вступили в бой с татарами и в течение 8 дней успешно преследовали пришельцев, вплоть до реки Калка. Киевский и галицкий князья не смогли однако договориться по дальнейшему плану действий - киевский предлагал занять оборону, а галицкий рвался в бой. В результате Мстислав Удалой переправился со своей дружиной через Калку и вступил в бой с татарами. Битва длилась три дня, и галицкий князь не получил так и поддержки своих спутников - разбитая наголову половецкая конница при отступлении смяла ряды русской дружины, истощенной в неравном бою. Галицкому князю удалось отступить с немногочисленным отрядом, а перешедшие через Калку татары наголову разбили войска оставшихся двух князей. Таким образом, это был первый опыт военного столкновения татар с русскими, где русские князья потерпели поражение из-за отсутствия единства. Следующее нашествие татар во главе с Батыем в 1237-40 годах еще раз подтвердило наличие разлада между русскими князьями, и Русь была завоевана татарами на целых 250 лет.
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Воодушевленные военными победами на Южном Кавказе, весной 1223 года отряды татаро-монгол под командованием Субэдэя и Джебэ (до 40 тысяч конницы и пехоты) вторглись в половецкие земли. Половцы были разбиты и обратились за к русским князьям - Мстиславу Киевскому, Мстиславу Галицкому, и Мстиславу Черниговскому. Три Мстислава решили оказать половцам. В апреле 1223 года, переправившись через Днепр, они вступили в бой с татарами и в течение 8 дней успешно преследовали пришельцев, вплоть до реки Калка. Киевский и галицкий князья не смогли однако договориться по дальнейшему плану действий - киевский предлагал занять оборону, а галицкий рвался в бой. В результате Мстислав Удалой переправился со своей дружиной через Калку и вступил в бой с татарами. Битва длилась три дня, и галицкий князь не получил так и поддержки своих спутников - разбитая наголову половецкая конница при отступлении смяла ряды русской дружины, истощенной в неравном бою. Галицкому князю удалось отступить с немногочисленным отрядом, а перешедшие через Калку татары наголову разбили войска оставшихся двух князей. Таким образом, это был первый опыт военного столкновения татар с русскими, где русские князья потерпели поражение из-за отсутствия единства. Следующее нашествие татар во главе с Батыем в 1237-40 годах еще раз подтвердило наличие разлада между русскими князьями, и Русь была завоевана татарами на целых 250 лет.