Друга половина XIX ст. стала добою дальшого утвердження ідеї соборності України. Переслідування української культури в Росії сприяло передачі матеріальних коштів і великій моральній підтримці з боку Наддніпрянської України українцям Галичини.
У цей час серед учнівської молоді почали створюватися гуртки. Про спроби організації учнівських гуртків І.Франко писав: "Ученики Дрогобицької гімназії в другій половині 60-х і в першій половині 70-х рр. поза школою жили звичайно кружками, крім тих місцевих, що жили в своїх родинах і переважно не мішалися до кружкового життя. Позамісцеві жили на квартирах ("стаціях") переважно по різних передмістях у міщан та міщанок, і відповідно до тих квартир творилися між ними кружки... Формально кружкових організацій між гімназіальними учениками в моїй класі не було".
У 1875 р. І.Франко став членом "Академіческого Кружка", що гуртував москвофільську університетську молодь. Тодішня народовська (українофільська) молодь гуртувалася в товаристві "Дружній Лихварь". "Академіческий кружок" видавав студентський журнал "Друг". До "Друга" висилав І. Франко деякі свої поетичні та прозові твори ще з Дрогобича, коли був учнем гімназії. "Друг" їх друкував. Будучи студентом, І.Франко привіз із собою значну кількість літературних творів, які бажав друкувати в "Друзі". Отже, студентський журнал "Друг" був однією з причин того, що І.Франко вступив до "Академіческого Кружка". Слід зауважити, що в 1870-х роках, коли І.Франко виходив на історичну арену, у Галичині ще не було тієї організованої сили, яка б зуміла "підняти селянство на визвольну боротьбу і повести його за собою...".
Під впливом Михайла Драгоманова, особливо під впливом його листів до редакції "Друга", які були опубліковані в цьому журналі в 1875 і 1876 рр., відбулась велика зміна серед членів "Академіческого Кружка". Більшість їх перейшла на українські позиції і в 1876 р. опанувала на загальних зборах "Академіческий Кружок", а журнал "Друг" перейшов на чисту українську мову. Велику роль у розвитку подій на терен і "Акаміческого Кружка" відіграв Іван Франко. У журналі "Друг", він публікував свої перші оповідання з бориславського циклу, повість "Петрії і Довбущуки" та значну кількість поезій. Годі І.Франко був уже членом "Просвіти", часто бував у "Бесіді", в якій гуртувались народовці, близькою була йому культурно-освітня праця для народу, яку вела "Просвіта".
Социально-экономические:
1. Нарушение порядка и традиционных маршрутов кочевок;
2. Усиление эксплуатации народных масс (тяжелые налоги и повинности);
3. Укрепление экономических общественных и хозяйственных связей между кочевым и оседлым населениям;
Политические:
1.Кровопролитные войны и феодальные междоусобицы;
2. Утратили былую мощь ханство Абулхаира и Могулистан;
3. Стремление племен к формированию независимого государства.
4. внешнеполитическая угроза со стороны ойратов
Этнические:
Сложение казахской народности;
Консолидация родственных племён
Объяснение:
Объяснение:
Друга половина XIX ст. стала добою дальшого утвердження ідеї соборності України. Переслідування української культури в Росії сприяло передачі матеріальних коштів і великій моральній підтримці з боку Наддніпрянської України українцям Галичини.
У цей час серед учнівської молоді почали створюватися гуртки. Про спроби організації учнівських гуртків І.Франко писав: "Ученики Дрогобицької гімназії в другій половині 60-х і в першій половині 70-х рр. поза школою жили звичайно кружками, крім тих місцевих, що жили в своїх родинах і переважно не мішалися до кружкового життя. Позамісцеві жили на квартирах ("стаціях") переважно по різних передмістях у міщан та міщанок, і відповідно до тих квартир творилися між ними кружки... Формально кружкових організацій між гімназіальними учениками в моїй класі не було".
У 1875 р. І.Франко став членом "Академіческого Кружка", що гуртував москвофільську університетську молодь. Тодішня народовська (українофільська) молодь гуртувалася в товаристві "Дружній Лихварь". "Академіческий кружок" видавав студентський журнал "Друг". До "Друга" висилав І. Франко деякі свої поетичні та прозові твори ще з Дрогобича, коли був учнем гімназії. "Друг" їх друкував. Будучи студентом, І.Франко привіз із собою значну кількість літературних творів, які бажав друкувати в "Друзі". Отже, студентський журнал "Друг" був однією з причин того, що І.Франко вступив до "Академіческого Кружка". Слід зауважити, що в 1870-х роках, коли І.Франко виходив на історичну арену, у Галичині ще не було тієї організованої сили, яка б зуміла "підняти селянство на визвольну боротьбу і повести його за собою...".
Під впливом Михайла Драгоманова, особливо під впливом його листів до редакції "Друга", які були опубліковані в цьому журналі в 1875 і 1876 рр., відбулась велика зміна серед членів "Академіческого Кружка". Більшість їх перейшла на українські позиції і в 1876 р. опанувала на загальних зборах "Академіческий Кружок", а журнал "Друг" перейшов на чисту українську мову. Велику роль у розвитку подій на терен і "Акаміческого Кружка" відіграв Іван Франко. У журналі "Друг", він публікував свої перші оповідання з бориславського циклу, повість "Петрії і Довбущуки" та значну кількість поезій. Годі І.Франко був уже членом "Просвіти", часто бував у "Бесіді", в якій гуртувались народовці, близькою була йому культурно-освітня праця для народу, яку вела "Просвіта".