Распределите последствия Монгольского вторжения по категориям. Упадок сельского хозяйства
Уничтожение храмов, книг, летописей.
Нарушение торговых связей.
Изменение роли и значения князя в государстве.
Упадок ремесла (утеряны секреты ремесленного производства (стеклянная посуда, многоцветная керамика, перегородчатая эмаль).
Резкое сокращение численности населения.
Разрушение городов, сел.
1 Экономические
2 Политические
3 Социальные
4 Культурно-бытовые
Замок є одним із символів Середньовіччя. Зазвичай він був великим приватним будинком феодала - короля, графа, рицаря. Замки будували з метою захисту власних володінь, кордонів, портів, річкових переправ, контролю за суходільними або водними торговельними шляхами. Феодал обирав для свого помешкання важкодоступні місця: річкові острови, схили гір, високі береги річок. Дозвіл на будівництво замку та будь-яких додаткових укріплень надавав король або сеньйор, який у будь-який час міг змінити своє рішення і відібрати землю. Перші замки в Європі з’явилися ще до середини X ст. і були своєрідними опорними пунктами для захисту навколишніх сіл від нападів ворогів. Зазвичай вони будувалися нашвидкуруч. Заздалегідь підготувавши деревину, цвяхи й інші необхідні матеріали, замок зводили упродовж тижня. Зрозуміло, що згодом на будівництво замків з каменю витрачалося значно більше часу, зусиль і коштів. Перші замки мали дерев’яну будівлю для розміщення військ та обносилися ровом і гострокіллям. Коли ворог долав укріплення, оборонцям замку доводилося битися не нажиття, а на смерть. Тому згодом власники вирішили зводити додаткові захисні споруди. У X ст. основною замковою оборонною спорудою була прямокутна дерев’яна, а потім кам’яна вежа, яку називали донжон. Вежу будували на природному або спеціально насипаному для цього пагорбі. Донжон поділявся на кілька поверхів, сполучених драбинами, які прибирали під час небезпеки. Житло феодала зазвичай розташовувалося на третьому поверсі. Слуги мешкали вище. У підземеллях утримували полонених та злочинців. У дворі замку були криниця, храм, житла ремісників. Кожен власник волів мати в обійсті доброго коваля, який був одночасно і майстром, і механіком. Він не лише виготовляв знаряддя праці й підковував коней, а й дбав про виготовлення зброї та обладунків для свого господаря і його рицарів. Так само важливими для життя замку були оперювач і тесляр. Обов’язком оперювача було виготовлення оперення й дерев’яної частини стріл, які до появи вогнепальної зброї активно використовували захисники замку. Тесляр займався ремонтом дерев’яних укріплень. Він також виготовляв меблі, хатнє начиння на вимогу господаря або для задоволення потреб жителів замку.
Объяснение:
Вот пример лаконичной речи: одна спартанка, провожая сына на войну, подала ему щит и произнесла: «С ним или на нем» .
Самый знаменитый пример лаконичной речи относится к 338 году, когда Македония покорила всю Грецию и только Спарта оставалась непокоренной. Македонский царь Филипп II отправил туда гонца с посланием: "Если я войду в Лаконию, я сотру Спарту с лица земли". ответом было одно слово: "Если! "
До сражения в Фермопилах, спартанский военачальник Диенекес получил сообщение, согласно которому у персов так много лучников, что их стрелы закроют солнце. Диенекес констатировал: "Хорошо, значит сможем сражаться в тени".
Сражение в Фермопилах было выиграно персидским царём Ксерксом, но моральная победа досталась спартанцам, которые отчаянно защищались. Известен лаконичный ответ царя Леонида на предложение сложить оружие в обмен на жизнь: "Придите и возьмите".
Ещё одна из известнейших фраз Леонида относится к тому, как он готовился отправиться на эту войну. Когда его жена Горго спросила, что ей делать, если он погибнет, Леонид ответил: "Возьми хорошего мужа и рожай здоровых детей".
Объяснение: