1. он совершил 20 походов, из них 8 воевал с Италией, Испанией. С Италией он выиграл сражение, взяв в плен короля и присоединил большую часть территории Италии. 2.Монархия 3.Коронация происходила в Риме. Обряд совершал папа римский Лев 3. Имело огромное значение, т.к христианская религия превратилась в политическую силу, которая была очень влиятельной. 4.Потому что Империя больше королевства. И титул императора весомее королевского. 5. Произошло делением между его потомков. Англия, Франция, Германия.
Нові капіталістичні відносини, що зародилися наприкінці XVIII – першій половині XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ці протиріччя ще більше поглибила Кримська війна (1853–1856 pp.), яка дала поштовх до початку антикріпосницького руху. Приводом до цього став царський маніфест від 25 січня 1855 р. про створення рухомого ополчення. Селяни сприйняли зміст маніфесту як звільнення від кріпосної залежності. Вони масово записувались у "козаки", відмовляючись виконувати повинності. У лютому 1855 р. в Київській губернії виступи селян поширились на дев'ять повітів. Уряд кинув 16 ескадронів кавалерії, дивізіон піхоти, дві роти саперів. Відбулися криваві сутички між повсталими і військами, 39 селян було вбито, 63 – поранено. Цей рух отримав назву "Київська козаччина".
На квітень 1856 р. припадає другий виступ селян – так званий похід "у Таврію за волею". Після закінчення Кримської війни серед селян поширилися чутки, що можна переселитися на Кримський півострів, уряд надасть значну до звільнить від кріпацтва. Улітку 1856 р. біля Перекопу зібралися десятки тисяч селян. Тільки урядовим військам вдалося припинити цей рух.
Але селянські заворушення тривали. Кримська війна виявила економічну, політичну і військово-технічну відсталість Росії. Війна ще більше загострила кризу феодально-кріпосницької системи.
Царський уряд вирішив піти на реформи. Селянське питання мало вирішувати дворянство, серед якого були поширені два погляди щодо скасування кріпосного права. Кріпосники прагнули зберегти за собою землю і право на кріпосну працю. Ліберали відстоювали необхідність звільнення селян із наділами при обов'язковій винагороді поміщикам за землю та втраченого кріпака.
У 1856 р. в Харкові, пізніше в Києві, діяло таємне політичне товариство. Членами його були в основному студенти університету (М. Муравський, П. Завадський та ін.). Мета товариства: визволення селян від кріпосної залежності, встановлення республіканського правління. Меншість членів товариства була за встановлення конституційної монархії. Члени товариства вели пропагандистську діяльність, поширювали твори О. Герцена.
Отже, у середині XIX ст. необхідність ліквідації кріпацтва була очевидна і для "верхів". Антикріпосницький рух, що охопив різні верстви населення, змушував уряд шукати вихід із ситуації. У лютому 1861 р. цар видав маніфест про скасування кріпацтОбъяснение:
2.Монархия
3.Коронация происходила в Риме. Обряд совершал папа римский Лев 3. Имело огромное значение, т.к христианская религия превратилась в политическую силу, которая была очень влиятельной.
4.Потому что Империя больше королевства. И титул императора весомее королевского.
5. Произошло делением между его потомков. Англия, Франция, Германия.
Нові капіталістичні відносини, що зародилися наприкінці XVIII – першій половині XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ці протиріччя ще більше поглибила Кримська війна (1853–1856 pp.), яка дала поштовх до початку антикріпосницького руху. Приводом до цього став царський маніфест від 25 січня 1855 р. про створення рухомого ополчення. Селяни сприйняли зміст маніфесту як звільнення від кріпосної залежності. Вони масово записувались у "козаки", відмовляючись виконувати повинності. У лютому 1855 р. в Київській губернії виступи селян поширились на дев'ять повітів. Уряд кинув 16 ескадронів кавалерії, дивізіон піхоти, дві роти саперів. Відбулися криваві сутички між повсталими і військами, 39 селян було вбито, 63 – поранено. Цей рух отримав назву "Київська козаччина".
На квітень 1856 р. припадає другий виступ селян – так званий похід "у Таврію за волею". Після закінчення Кримської війни серед селян поширилися чутки, що можна переселитися на Кримський півострів, уряд надасть значну до звільнить від кріпацтва. Улітку 1856 р. біля Перекопу зібралися десятки тисяч селян. Тільки урядовим військам вдалося припинити цей рух.
Але селянські заворушення тривали. Кримська війна виявила економічну, політичну і військово-технічну відсталість Росії. Війна ще більше загострила кризу феодально-кріпосницької системи.
Царський уряд вирішив піти на реформи. Селянське питання мало вирішувати дворянство, серед якого були поширені два погляди щодо скасування кріпосного права. Кріпосники прагнули зберегти за собою землю і право на кріпосну працю. Ліберали відстоювали необхідність звільнення селян із наділами при обов'язковій винагороді поміщикам за землю та втраченого кріпака.
У 1856 р. в Харкові, пізніше в Києві, діяло таємне політичне товариство. Членами його були в основному студенти університету (М. Муравський, П. Завадський та ін.). Мета товариства: визволення селян від кріпосної залежності, встановлення республіканського правління. Меншість членів товариства була за встановлення конституційної монархії. Члени товариства вели пропагандистську діяльність, поширювали твори О. Герцена.
Отже, у середині XIX ст. необхідність ліквідації кріпацтва була очевидна і для "верхів". Антикріпосницький рух, що охопив різні верстви населення, змушував уряд шукати вихід із ситуації. У лютому 1861 р. цар видав маніфест про скасування кріпацтОбъяснение: