День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
По горизонтали 3. японский воин 5. Художник эпохи Возрождения 6. После раннего средневековья 7. Воин норманнов 9. основной материал для письма в средневековье 10. Сторонники реформации 11. Изысканное и дорогое изделие своего ремесла 13. Человек, который дает деньги в долг под большие проценты. 14. Основатель ислама 16. высоко организованное общество 18. Как называли норманов(викингов) на Руси 19. Теория, отрицающая роль варягов в образовании Древнерусского государства 21. Племена жившие к востоку от Рейна и к северу от верхнего и нижнего Дуная 22. Владелец земли 23. Земля не передающаяся по наследству. 24. Орнаментное или сюжетное изображение из цветного или обычного стекла в окнах, дверях, ширмах По вертикали 1. Близкие слуги князя, составлявшие его постоянное войско 2. Небольшая домашняя церковь 4. Управляющий королевским двором у франков. 8. Древнее скандинавское название Древнерусского государства, известного викингам в средние века. Термин переводится как «страна градов» 10. Великое … народов в iv-viв 12. Киевский князь, который ввел христианство на Руси 15. Жилище монахов 17. Выборочный ( полностью или частично ) законодательный орган в государстве 20. Их называли северные люди
День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
3. японский воин
5. Художник эпохи Возрождения
6. После раннего средневековья
7. Воин норманнов
9. основной материал для письма в средневековье
10. Сторонники реформации
11. Изысканное и дорогое изделие своего ремесла
13. Человек, который дает деньги в долг под большие проценты.
14. Основатель ислама
16. высоко организованное общество
18. Как называли норманов(викингов) на Руси
19. Теория, отрицающая роль варягов в образовании Древнерусского государства
21. Племена жившие к востоку от Рейна и к северу от верхнего и нижнего Дуная
22. Владелец земли
23. Земля не передающаяся по наследству.
24. Орнаментное или сюжетное изображение из цветного или обычного стекла в окнах, дверях, ширмах
По вертикали
1. Близкие слуги князя, составлявшие его постоянное войско
2. Небольшая домашняя церковь
4. Управляющий королевским двором у франков.
8. Древнее скандинавское название Древнерусского государства, известного викингам в средние века. Термин переводится как «страна градов»
10. Великое … народов в iv-viв
12. Киевский князь, который ввел христианство на Руси
15. Жилище монахов
17. Выборочный ( полностью или частично ) законодательный орган в государстве
20. Их называли северные люди