Расскажите о борьбе Жангир-хана с ойратами. Какова причины успеха казахов в борьбе против ойратов? Расскажите о борьбе Жангир-хана с ойратами (джунгарами) 1
2
3
4
5
Какова причины успеха казахов в борьбе против ойратов? 6
Тому,що було багато війн,зрадників і велика територія.
Пояснення:Правління Ібрагіма І (1640—1648) державними справами став завідувати султанський гарем, який руками яничар погубив самого султана. В епоху Кепрюлю (1656—1703) фактичне управління імперією перейшло до рук великих візирів з албанського роду Кепрюлю. Їм вдалося відновити імперський контроль над Трансільванією, захопити Крит (1669), а також здобути володіння Речі Посполитої в Південній Україні — Буковину і Поділля (1676). Однак нова Велика турецька війна 1683—1699 років поклала кінець планам візирів повернути османську велич: австрійські війська та війська Речі Посполитої розбили османську армію під Віднем (1683) та в ряді інших боїв, а московити з потугами здобули фортецю Азов (1696). Султан Мустафа II (1695—1703) намагався повернути втрачене, але був розбитий австрійцями під Зентою (1697). Внаслідок поразки Османи поступилися своїми завоюваннями в Угорщині, Хорватії, Сербії, Волощині, Україні та Приазов'ї на користь Австрії та Московії.
У середині XVII ст. військам султана та його васала, кримського хана, вдалося декілька разів вторгнутись у Польщу та Україну і дійти до самого Дніпра. Окрилена успіхом, Туреччина зважилася на нову спробу розгромити Австрію. У 1683 р. понад 100-тисячне турецьке військо підійшло до стін Відня. Облога австрійської столиці тривала два місяці. На до й з нечисленним, але добре озброєним військом прийшов польський король Ян Собеський. У битві він розгромив турків і змусив їх відступити від Відня. Ця поразка поклала край турецькому просуванню в Європу. Відтоді Османська імперія почала поступово втрачати свої завоювання.
Відповідь:
Тому,що було багато війн,зрадників і велика територія.
Пояснення:Правління Ібрагіма І (1640—1648) державними справами став завідувати султанський гарем, який руками яничар погубив самого султана. В епоху Кепрюлю (1656—1703) фактичне управління імперією перейшло до рук великих візирів з албанського роду Кепрюлю. Їм вдалося відновити імперський контроль над Трансільванією, захопити Крит (1669), а також здобути володіння Речі Посполитої в Південній Україні — Буковину і Поділля (1676). Однак нова Велика турецька війна 1683—1699 років поклала кінець планам візирів повернути османську велич: австрійські війська та війська Речі Посполитої розбили османську армію під Віднем (1683) та в ряді інших боїв, а московити з потугами здобули фортецю Азов (1696). Султан Мустафа II (1695—1703) намагався повернути втрачене, але був розбитий австрійцями під Зентою (1697). Внаслідок поразки Османи поступилися своїми завоюваннями в Угорщині, Хорватії, Сербії, Волощині, Україні та Приазов'ї на користь Австрії та Московії.
Объяснение:
У середині XVII ст. військам султана та його васала, кримського хана, вдалося декілька разів вторгнутись у Польщу та Україну і дійти до самого Дніпра. Окрилена успіхом, Туреччина зважилася на нову спробу розгромити Австрію. У 1683 р. понад 100-тисячне турецьке військо підійшло до стін Відня. Облога австрійської столиці тривала два місяці. На до й з нечисленним, але добре озброєним військом прийшов польський король Ян Собеський. У битві він розгромив турків і змусив їх відступити від Відня. Ця поразка поклала край турецькому просуванню в Європу. Відтоді Османська імперія почала поступово втрачати свої завоювання.