Рассмотрите иллюстрации) как изображённые на них события отражают основную тему параграфа? Параграф «Основные направления в народничестве» и все про революционеров
Алекса́ндр ІІІ Аргеад, більше відомий як Алекса́ндр Великий та Алекса́ндр Македо́нський (грец. Αλέξανδρος Γ' ο Μακεδών; кінець липня 356 до н. е., Пелла — 13 червня 323 до н. е.), — дев'ятнадцятий цар Македонії. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. Син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Арістотеля. З 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель Македонії. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським царем Дарієм III біля Граника (334 до н. е.), Іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів — Вавилон, Парса і Сузи здалися йому без опору. Далі Александр повів своє військо до Центральної Азії (329 до н. е.), а потім повернув до Індії, але виснажені військові частини відмовилися переходити річку Ганг, і він мусив повертати через пустелі до Вавилона, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. Невдовзі помер від незрозумілої хвороби, яка перебігала з гарячкою, після чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури. Прізвисько — Великий (грец. Μέγας).
В конце 1385 году Тохтамыш во главе 9 тумэнов (90 тыс. воинов через Дербент и Ширван и захватил Тебриз и разграбил его. Хотя эти земли не были частью империи Тимуридов или Чагатайского улуса, тем не менее Тамерлан воспринял этот поход как вызов. В ответ Тимур завоевал Закавказье и включил его в состав своей империи.
В 1388 году Тохтамыш внезапно нанёс удар в сердце его владений: золотоордынские войска Сыгнак и вошли в Мавераннахр и осадили Бухару. Воспользовавшись ситуацией восстали старые соперники Тимура в Могулистане и Хорезме. Вернувшись осенью 1388 года в Самарканд, Тимур первым делом расправился с мятежниками. Ургенч был стёрт с лица земли, а руины засеяны ячменём. Однако когда войска были распущены по домам на зиму, Тохтамыш вновь вторгся в Мавераннахр. В ответ Тимур, отвергнув предложения советников об отступлении на юг и ожидании лета, собрал армию в Самарканде и Шахрисабзе, и двинулся на север. Армия Тимура встретила авангард Тохтамыша и отбросила его за Сырдарью, однако снежный буран сделал дальнейшие боевые действия невозможными.
Весной 1389 года Тимур был вынужден сначала подавить мятеж в Хорасане, а затем отбросить на востоке джатов, которые под руководством Хызр-ходжи попытались Тохтамышу. Затем на месте рождения Тимура в долине возле Шахрисабза был собран курултай; был отдан приказ собрать все имеющиеся войска. Уважая военные дарования Тохтамыша, Тимур решил действовать наверняка и пожелал выставить армию в двести тысяч человек. К концу 1390 года армия была собрана и передвинута на север, зазимовав в Ташкенте.
Алекса́ндр ІІІ Аргеад, більше відомий як Алекса́ндр Великий та Алекса́ндр Македо́нський (грец. Αλέξανδρος Γ' ο Μακεδών; кінець липня 356 до н. е., Пелла — 13 червня 323 до н. е.), — дев'ятнадцятий цар Македонії. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. Син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Арістотеля. З 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель Македонії. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським царем Дарієм III біля Граника (334 до н. е.), Іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів — Вавилон, Парса і Сузи здалися йому без опору. Далі Александр повів своє військо до Центральної Азії (329 до н. е.), а потім повернув до Індії, але виснажені військові частини відмовилися переходити річку Ганг, і він мусив повертати через пустелі до Вавилона, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. Невдовзі помер від незрозумілої хвороби, яка перебігала з гарячкою, після чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури. Прізвисько — Великий (грец. Μέγας).
В конце 1385 году Тохтамыш во главе 9 тумэнов (90 тыс. воинов через Дербент и Ширван и захватил Тебриз и разграбил его. Хотя эти земли не были частью империи Тимуридов или Чагатайского улуса, тем не менее Тамерлан воспринял этот поход как вызов. В ответ Тимур завоевал Закавказье и включил его в состав своей империи.
В 1388 году Тохтамыш внезапно нанёс удар в сердце его владений: золотоордынские войска Сыгнак и вошли в Мавераннахр и осадили Бухару. Воспользовавшись ситуацией восстали старые соперники Тимура в Могулистане и Хорезме. Вернувшись осенью 1388 года в Самарканд, Тимур первым делом расправился с мятежниками. Ургенч был стёрт с лица земли, а руины засеяны ячменём. Однако когда войска были распущены по домам на зиму, Тохтамыш вновь вторгся в Мавераннахр. В ответ Тимур, отвергнув предложения советников об отступлении на юг и ожидании лета, собрал армию в Самарканде и Шахрисабзе, и двинулся на север. Армия Тимура встретила авангард Тохтамыша и отбросила его за Сырдарью, однако снежный буран сделал дальнейшие боевые действия невозможными.
Весной 1389 года Тимур был вынужден сначала подавить мятеж в Хорасане, а затем отбросить на востоке джатов, которые под руководством Хызр-ходжи попытались Тохтамышу. Затем на месте рождения Тимура в долине возле Шахрисабза был собран курултай; был отдан приказ собрать все имеющиеся войска. Уважая военные дарования Тохтамыша, Тимур решил действовать наверняка и пожелал выставить армию в двести тысяч человек. К концу 1390 года армия была собрана и передвинута на север, зазимовав в Ташкенте.