Римская империя объединяла всё Средиземноморье. Она просуществовала несколько веков. Образовались новые провинции Рима. Все народы и племена за границами империи были для её жителей миром варваров, которые казались римлянам годными лишь на то, чтобы быть рабами. Но и сами римляне всё меньше ощущали себя гражданами, от которых зависит судьба государства. При жизни императоры напоминали восточных деспотов, земных богов, а после смерти их объявляли небесными богами. Сильная императорская власть, опиравшаяся на мощь легионов, отнимала у покорённых Римом народов всякую надежду на освобождение.
Історична промова сталінського заступника В‘ячеслава Молотова від 22 червня 1941 року фіксувала ситуацію, яка склалася цілком несподівано для кремлівського керівництва. Зовсім інакше Сталін розраховував почати воєнні дії з Німеччиною, і про це написано чимало книг, серед них дослідження сучасних авторів – Тараса, Мельтюхова, Соколова, Бешанова, Шапталова. Всі ці автори в один голос зазначають, що абсолютна непідготовленість Червоної армії до оборонних дій і стала однією з головних причин її поразки улітку 1941 року. Отож сьогодні слово матимуть передусім експерти. Про плани і диспозицію двох агресивних армій розповідь веде київський історик Віктор Коваль.
Римская империя объединяла всё Средиземноморье. Она просуществовала несколько веков. Образовались новые провинции Рима. Все народы и племена за границами империи были для её жителей миром варваров, которые казались римлянам годными лишь на то, чтобы быть рабами. Но и сами римляне всё меньше ощущали себя гражданами, от которых зависит судьба государства. При жизни императоры напоминали восточных деспотов, земных богов, а после смерти их объявляли небесными богами. Сильная императорская власть, опиравшаяся на мощь легионов, отнимала у покорённых Римом народов всякую надежду на освобождение.
Історична промова сталінського заступника В‘ячеслава Молотова від 22 червня 1941 року фіксувала ситуацію, яка склалася цілком несподівано для кремлівського керівництва. Зовсім інакше Сталін розраховував почати воєнні дії з Німеччиною, і про це написано чимало книг, серед них дослідження сучасних авторів – Тараса, Мельтюхова, Соколова, Бешанова, Шапталова. Всі ці автори в один голос зазначають, що абсолютна непідготовленість Червоної армії до оборонних дій і стала однією з головних причин її поразки улітку 1941 року. Отож сьогодні слово матимуть передусім експерти. Про плани і диспозицію двох агресивних армій розповідь веде київський історик Віктор Коваль.
Объяснение: