Афіни і Спарта – це два антиподи, які часто протиставляються один одному в літературі і мистецтві. Однак при уважному вивченні можна знайти і безліч схожих рис між ними. Ретельний аналіз даних державних утворень минулого до нам краще зрозуміти, яка форма існування є більш стійкою і життєздатною.
Афіни – це столиця Стародавньої Греції та місто-держава, яка почала існування в 15 столітті до нашої ери. Саме звідси почала свою історію сучасна європейська культура. Афіни неодноразово переходили зі складу одних імперій і держав до складу інших, найбільш драматичним стало захоплення цієї території Османської імперією, що сталося в 1458 році.
На цей час Афіни є столицею Греції, яка входить до Європейського Союзу.
Спарта – це держава, яка існувала в стародавні часи на території сучасної Греції. Офіційна назва даного утворення – Лакедемон. У часи заснування сама наявність такої протодержави була достатньо прогресивним, оскільки вона володіла розвиненою системою управління і власною ідеологією. Але через відсутність реформ і зупинки в розвитку, територія не змогла втриматися на європейській арені і була поглинена більш сильними сусідами.
Таким чином, між найдавнішими державними утвореннями є багато спільного. Як Спарта, так і Афіни являли собою міста, що володіють власною системою управління. Вони вступали в союзи зі своїми сусідами, брали участь у військових походах. У них сформувалися власні принципи існування, які поділялися населенням. Як Спарта, так і Афіни увійшли до складу Римської імперії в 146 році до Нової ери, однак зберегли право на самоврядування.
Проте, внутрішній уклад даних державних утворень був абсолютно різним. Афіни – це зразок демократії, де всі рішення проходили схвалення народних зборів. У Спарті влада належала двом царям, які діяли одноосібно. В Афінах люди володіли особистою свободою: як демос (народ), так і аристократи. Рабів було мало, і в основному вони походили з числа народів, які зазнали поразки у війнах. У Спарті всі люди ділилися на рабів (ілотів) і воїнів, що володіли свободою.
Афіни подарували світу такі досягнення, як:
Олімпійські ігри;
філософія;
риторика;
поезія.
У Спарті відбувалася штучна відмова від даних «надмірностей», змагання на потіху публіці були заборонені. Формально не існувало приватної власності, все належало громаді. Варто зауважити, що загальновідомий принцип скидання слабких немовлят зі скелі існував не тільки в Спарті, а й в Афінах. Час був такий: від нежиттєздатного потомства позбувалися відразу.
Різниця між Афінами від Спартою полягає в наступному:
Суспільний лад. У Спарті все населення ділилося на 2 нерівні категорії – ілотів (рабів) і дорійців (вільних громадян). В Афінах були аристократи і демос (вільні люди), а також раби, яких було небагато;
Форма правління. В Афінах була давня демократія, в той час, як у Спарті – класична аристократія;
Економіка. В Афінах були розвинені такі форми господарства, як садівництво і тваринництво, землеробство, торгівля, реміснича справа;
Культурний розвиток. В Афінах заохочувався будь-який прояв свободи особистості: філософія, поезія, риторика. У Спарті диктувався повна відмова від всього «зайвого», розкішшю вважалося все, що виходить за рамки природних потреб.
Бэкон не создал принципиально нового учения, но он дал аргументированную критику методов и теорий своего времени, исходивших из того, что философия достигла совершенства. Он первым выступил против схоластики и резко отзывался о тогдашних великих авторитетах (Альберте Великом, Фоме Аквинском и др.) Это обстоятельство в связи с его критикой распущенности духовенства навлекло на него преследование духовной власти и 12-летнее тюремное заключение. Его сочинение «Opus majus» (1268) проводит мысль о бесполезности отвлечённой диалектики, о необходимости изучения природы посредством наблюдения с использованием математических вычислений.
Написал несколько работ об алхимии[. Упоминание «Секрета» в сочинении «Opus Tertium» может служить свидетельством его принадлежности к ззотерикам.
Афіни і Спарта – це два антиподи, які часто протиставляються один одному в літературі і мистецтві. Однак при уважному вивченні можна знайти і безліч схожих рис між ними. Ретельний аналіз даних державних утворень минулого до нам краще зрозуміти, яка форма існування є більш стійкою і життєздатною.
Афіни – це столиця Стародавньої Греції та місто-держава, яка почала існування в 15 столітті до нашої ери. Саме звідси почала свою історію сучасна європейська культура. Афіни неодноразово переходили зі складу одних імперій і держав до складу інших, найбільш драматичним стало захоплення цієї території Османської імперією, що сталося в 1458 році.
На цей час Афіни є столицею Греції, яка входить до Європейського Союзу.
Спарта – це держава, яка існувала в стародавні часи на території сучасної Греції. Офіційна назва даного утворення – Лакедемон. У часи заснування сама наявність такої протодержави була достатньо прогресивним, оскільки вона володіла розвиненою системою управління і власною ідеологією. Але через відсутність реформ і зупинки в розвитку, територія не змогла втриматися на європейській арені і була поглинена більш сильними сусідами.
Таким чином, між найдавнішими державними утвореннями є багато спільного. Як Спарта, так і Афіни являли собою міста, що володіють власною системою управління. Вони вступали в союзи зі своїми сусідами, брали участь у військових походах. У них сформувалися власні принципи існування, які поділялися населенням. Як Спарта, так і Афіни увійшли до складу Римської імперії в 146 році до Нової ери, однак зберегли право на самоврядування.
Проте, внутрішній уклад даних державних утворень був абсолютно різним. Афіни – це зразок демократії, де всі рішення проходили схвалення народних зборів. У Спарті влада належала двом царям, які діяли одноосібно. В Афінах люди володіли особистою свободою: як демос (народ), так і аристократи. Рабів було мало, і в основному вони походили з числа народів, які зазнали поразки у війнах. У Спарті всі люди ділилися на рабів (ілотів) і воїнів, що володіли свободою.
Афіни подарували світу такі досягнення, як:
Олімпійські ігри;
філософія;
риторика;
поезія.
У Спарті відбувалася штучна відмова від даних «надмірностей», змагання на потіху публіці були заборонені. Формально не існувало приватної власності, все належало громаді. Варто зауважити, що загальновідомий принцип скидання слабких немовлят зі скелі існував не тільки в Спарті, а й в Афінах. Час був такий: від нежиттєздатного потомства позбувалися відразу.
Різниця між Афінами від Спартою полягає в наступному:
Суспільний лад. У Спарті все населення ділилося на 2 нерівні категорії – ілотів (рабів) і дорійців (вільних громадян). В Афінах були аристократи і демос (вільні люди), а також раби, яких було небагато;
Форма правління. В Афінах була давня демократія, в той час, як у Спарті – класична аристократія;
Економіка. В Афінах були розвинені такі форми господарства, як садівництво і тваринництво, землеробство, торгівля, реміснича справа;
Культурний розвиток. В Афінах заохочувався будь-який прояв свободи особистості: філософія, поезія, риторика. У Спарті диктувався повна відмова від всього «зайвого», розкішшю вважалося все, що виходить за рамки природних потреб.
Бэкон не создал принципиально нового учения, но он дал аргументированную критику методов и теорий своего времени, исходивших из того, что философия достигла совершенства. Он первым выступил против схоластики и резко отзывался о тогдашних великих авторитетах (Альберте Великом, Фоме Аквинском и др.) Это обстоятельство в связи с его критикой распущенности духовенства навлекло на него преследование духовной власти и 12-летнее тюремное заключение. Его сочинение «Opus majus» (1268) проводит мысль о бесполезности отвлечённой диалектики, о необходимости изучения природы посредством наблюдения с использованием математических вычислений.
Написал несколько работ об алхимии[. Упоминание «Секрета» в сочинении «Opus Tertium» может служить свидетельством его принадлежности к ззотерикам.