Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.
Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.
Основных причин для великих открытий было всего три. одна их предпосылок была в первую очередь обоснована развитием европы. ближе к концу xv в. европейская торговля со странами востока переживала большой кризис. кризис был обусловлен тем, что была на необъятных просторах малой азии появилось новое суровое государство — османская империя.
поэтому торговые пути средиземноморья были полностью отрезаны, ведь ранее они проходили через исчезнувшую византию. в xv в. в странах западной европы люди нуждались в золоте и серебре как средстве обращения, а из-за кризиса ощутили их острую его нехватку. обнищавшее на тот момент дворянство было в поиске, как самого золота, так и новых торговых путей. это дворянство и составило основную массу завоевателей, которых так же называли конкистадорами. государство, понимая свое шаткое положение, было вынуждено пойти на уступки и выделить финансы для морских экспедиций.
более того, важной причиной великих открытий стали значительные успехи европы в науке и технике. в первую очередь, развитие в строении усовершенствованных кораблей и так же самой техники мореплавания. в xiv–xv вв. была создана первая каравелла – достаточно быстроходное судно, которое имело вместительные трюмы.
Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.
Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.
поэтому торговые пути средиземноморья были полностью отрезаны, ведь ранее они проходили через исчезнувшую византию. в xv в. в странах западной европы люди нуждались в золоте и серебре как средстве обращения, а из-за кризиса ощутили их острую его нехватку. обнищавшее на тот момент дворянство было в поиске, как самого золота, так и новых торговых путей. это дворянство и составило основную массу завоевателей, которых так же называли конкистадорами. государство, понимая свое шаткое положение, было вынуждено пойти на уступки и выделить финансы для морских экспедиций.
более того, важной причиной великих открытий стали значительные успехи европы в науке и технике. в первую очередь, развитие в строении усовершенствованных кораблей и так же самой техники мореплавания. в xiv–xv вв. была создана первая каравелла – достаточно быстроходное судно, которое имело вместительные трюмы.