Развитие основа абсолютизм во второй половине xv века значение генеральных штатов в политической жизни страны в конце xv века завершение территориального объединения франции
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
С именем Ярослава Мудрого связан расцвет Древнерусского государства. Именно при нем оно достигло наибольшего могущества, превратившись во влиятельную силу на Западе и Востоке.
Ярослава по праву называли «самовластцем всей Русской земли» . Продолжая дело своего великого отца, Ярослав оборонял Русь от печенегов и в 1036 году под стенами Киева нанёс им сокрушительное поражение. В результате обескровленные печенежские орды откочевали подальше от русских границ. Расправившись со своим главным внешним врагом, Древнерусское государство окрепло и возмужало. При Ярославе Мудром Древнерусское государство было самым большим в Европе. Постоянно богатела княжеская казна, в городах развивались ремёсла, расцветала торговля. Осваивались и далёкие окраины страны. На северо-западе в земле чуди появился город Юрьев. На северо-востоке в мерянской земле – Ярославль.
Украшением Руси стал Киев, который после строительства новых каменных стен превратился в один из самых больших городов мира. В центре нового города на месте битвы с печенегами встал новый митрополичий храм – собор Святой Софии. Иностранцы стали называть Киев вторым Константинополем, а самого Ярослава Мудрого на Руси величали, как и византийских императоров, царём.
Расцвет Древнерусского государства при Ярославе Мудром и союз великого князя с православной церковью бурному развитию культуры, цивилизации на Руси. Об этом свидетельствуют памятники архитектуры, изобразительного искусства, литературы и законодательства.
Дружественные отношения со многими государствами Ярослав Мудрый обеспечивал с браков между правящими династиями. Достаточно убедительно доказывают это династические связи, которые были установлены Ярославом с европейскими и византийским дворами. Своих дочерей он выдал замуж за европейских монархов (Анну – за французского короля Генриха I, Елизавету – за норвежского короля Гарольда, Анастасию – за венгерского короля Андрея) . Для обеспечения безопасности западной границы старший сын Изяслав был женат на сестре польского короля Казимира, а Всеволод в знак мира и дружбы с Византией женился на «царевне» - дочери императора Константина Мономаха.
Годы правления Ярослава Мудрого (1019-1054) стали временем расцвета Древнерусского государства: укрепления внутренних порядков, международных связей.
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Ярослава по праву называли «самовластцем всей Русской земли» . Продолжая дело своего великого отца, Ярослав оборонял Русь от печенегов и в 1036 году под стенами Киева нанёс им сокрушительное поражение. В результате обескровленные печенежские орды откочевали подальше от русских границ. Расправившись со своим главным внешним врагом, Древнерусское государство окрепло и возмужало.
При Ярославе Мудром Древнерусское государство было самым большим в Европе. Постоянно богатела княжеская казна, в городах развивались ремёсла, расцветала торговля. Осваивались и далёкие окраины страны. На северо-западе в земле чуди появился город Юрьев. На северо-востоке в мерянской земле – Ярославль.
Украшением Руси стал Киев, который после строительства новых каменных стен превратился в один из самых больших городов мира. В центре нового города на месте битвы с печенегами встал новый митрополичий храм – собор Святой Софии. Иностранцы стали называть Киев вторым Константинополем, а самого Ярослава Мудрого на Руси величали, как и византийских императоров, царём.
Расцвет Древнерусского государства при Ярославе Мудром и союз великого князя с православной церковью бурному развитию культуры, цивилизации на Руси. Об этом свидетельствуют памятники архитектуры, изобразительного искусства, литературы и законодательства.
Дружественные отношения со многими государствами Ярослав Мудрый обеспечивал с браков между правящими династиями. Достаточно убедительно доказывают это династические связи, которые были установлены Ярославом с европейскими и византийским дворами. Своих дочерей он выдал замуж за европейских монархов (Анну – за французского короля Генриха I, Елизавету – за норвежского короля Гарольда, Анастасию – за венгерского короля Андрея) . Для обеспечения безопасности западной границы старший сын Изяслав был женат на сестре польского короля Казимира, а Всеволод в знак мира и дружбы с Византией женился на «царевне» - дочери императора Константина Мономаха.
Годы правления Ярослава Мудрого (1019-1054) стали временем расцвета Древнерусского государства: укрепления внутренних порядков, международных связей.