реально Охарактеризуйте представления Екатерины II о праве и законности. Укажите юридические термины, суть которых сформулирована в процитированных строках «Наказа».
2) Во Какую систему государственной власти Екатерина II считала идеальной для России? Кто из известных вам французских предпочитал подобную систему? Почему в ряде европейских столиц, в том числе во Франции, рас Наказа» было запрещено? Что побудило Н.И. Панина сказать о «Наказе»: «Аксиомы опрокинуть стены»?
ИЗ «НАКАЗА» ЕКАТЕРИНЫ II:
«Цель власти не в том, «чтоб у людей отнять естественную их вольность, но чтобы действие их направить к получению самого большего ото всех добра».
Для введения лучших законов необходимо потребно умы людские к тому приуготовить. Государь есть самодержавный, ибо никакая другая, как только соединенная в его особе власть, не может действовать сходно с толь великого государства. Вольность есть право все то делать, что законы позволяют. Нету ничего опаснее, как захотеть на все сделать регламенты. Равенство всех граждан состоит в том, чтобы все подвержены были тем же законам. Человека не можно почитать виноватым прежде приговора судейского и законы его не могут лишить защиты прежде, нежели доказано будет, что он нарушил оные. Человек, бывший под стражею и потом оправдавшийся, не должен через то подлежать никакому безчестию. Приложить должно более старания к тому, чтобы вселить узаконениями добрые нравы в граждан, нежели привести дух их в уныние казнями. Приговоры судей должны быть народу ведомы, как и доказательства преступлений, чтобы всяк из граждан мог сказать, что он живет под защитою закона. Самое надлежащее обуздание от преступлений есть не строгость наказания, но когда люди доподлинно знают, что преступающий законы непременно будет наказан. Законы суть особенныя и точныя установления законоположника, а нравы и обычаи суть установления всего вообще народа. Когда надобно сделать перемену в народе великую к великому онаго добру, надлежит законами то исправлять, что учреждено законами, и то переменять обычаями, что обычаями введено. Весьма худая та политика, которая переделывает то законами, что надлежит переменять обычаями»
побут села в 19 столітті та на початку 20 ст.
В 19 ст. та на початку 20 ст.. Хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні /болото чи глину змішували з соломою, або половою/. Хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. В одній половині хати самі. А в другій тримали худобу. В хаті, в якій жили стояло дві лаві/ це вичещині дошки, шири-ною 25-30 см./, одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. Стояли вони на ковбицях /дерев’яні стовпці/ вкопані в землю. Посередині хати скриння, /це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривав-ся кришкою і замикався на замочок/, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі. В хаті, крім лав, могли бути ослінчи-ки, маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. Змля в хаті була глиняна, зверхи була змащена коров’ячим лайнаком і кругом попід стіни обведена червоною глиною в полоску 10-15 см.. Стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. Надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона /затиля/ мастилася жовтою, або червоною /перепаляною/ глиною. Верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. При вході із сіней в хаті з одного боку, рядом з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полу-миски друшляк /дирава миска, для видділення варениківчи тіста від рідини/. Над дверима була полиця, на якій складали хліб. З другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пикли хліб. Хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. Перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому була дирка, в яку вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю. З боку білля печі був побудова-ний /діліжан/, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях на нії сім’я спала. Постіль настилялася соломою і покривалася ряд-ном на ній лежали подушки. Над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. В диліжані палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. На диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. На печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. Щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. А коли йшли то брали з собою полудинок са-ло, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. Бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів. В печі, крім варіння їжі пекли хліб, його ви-пікали просто на черепі, або капустяному листі. Вогонь добували при до кресала , губки та кременю якщо небуло чим викресати вогню позичали в сусі-дів. Світили сухими деревяними скіпками, або каганцем, це глиняна посудина у вигляді чашечки, в яку наливали олію або жиру, клали гніт з тряпинки і запа-лювали. Пізніше появилися сірники, гас та лампи. Далі появилися лампи із склом. За величиною лампи та скло були за номерами: №7, №8, №12, №25, але вбільшості світили без скла, щоб менше вигорало газу. Взимку жінки, бабки та дівчата пряли кужелі,шили та вишивали сорочки, рушники, робили полотно на верстатах. Чоловіки взимку молотили збіжжя в стодолах, або виконували господарські роботи в хаті, ремонтували збрую, лагодили взуття та одяг.
1) Законы о богохульстве (оскорбление религиозных чувств, оскорбление чувств верующих, оскорбление верующих, кощунство) — существующие во многих странах законы (c разной степенью реального использования), защищающие категории граждан, принадлежащих к той или иной конфессии, а также ограничивающие выражения своего мнения в отношении кощунства, неуважения к святым лицам, религиозным артефактам, обычаям и верованиям. Отношение законодателей к оскорблению религии варьируется от наказания в виде смертной казни за оскорбление ислама в некоторых мусульманских странах до полного отсутствия состава преступления в нескольких странах (так, в США в настоящее время суд считает преследование за оскорбление религии не соответствующим свободе слова, а в Великобритании соответствующие законы Англии и Уэльсa были отменены в 2008 году).
2) В 2018 году сотрудники ООО «Газпром межрегионгаз Новосибирск» выявили 22 нелегальные врезки в газопроводы жителями Алтайского края. Двадцать нарушителей закона понесли административное наказание, а два человека — уголовное, по 158 статье УК РФ (кража, совершённая из газопровода). Суммарный ущерб от нелегальных подключений превысил 640 тысяч рублей, сообщили в пресс-службе регионального поставщика природного газа.