1)Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну — військовий похід гетьмана Пилипа Орлика на Правобережну Україну у січні-березні 1711 року з метою визволення її території від московських військ та з метою відновлення гетьманської влади.
2)Через неналежну підготовку, невдало обраний час, та через зраду татарських союзників, похід завершився поразкою військ Орлика та призвів до втрати підтримки гетьмана серед українського населення.
3)Провал походу мав тяжкі наслідки для самого Орлика та для україно-шведської орієнтації, яку він проводив у життя. Репутація гетьмана серед населення Правобережної України була знищена завдяки діям татар, надія на підтримку з боку Лівобережжя та Слобожанщини також була втрачена через спланований татарський рейд, що почався у січні.
Гетьман намагався загоїти рани, нанесені татарами Правобережній Україні — він просив турецького султана про поворот полонених українців, що той і наказав зробити бендерському баші.[31]
В розвитку українського барокового стилю можна достатньо виразно окреслити три етапи: ранній (друга половина XVII —початок XVIII ст.), зрілий (1720-1750 рр.) і завершальний (друга половина XVIII ст.).Українське бароко об'єднало багате європейське мистецтво, з власними естетичними засадами.Складна композиція об'єктів притаманна церкві Різдва Богородиці (1696 р.) у Києво-Печерській лаврі, де дотридільного триверхового храму прибудовані невеликі каплиці, завершені бароковими верхами .Великим меценатом українського мистецтва, зокрема архітектури, був гетьман Іван Мазепа (1644—1709рр.). За часів його гетьманства оформилось остаточно українське бароко в архітектурі, обновлювались старі церкви, будувались нові, розвивалось світське будівництво тощо.
1)Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну — військовий похід гетьмана Пилипа Орлика на Правобережну Україну у січні-березні 1711 року з метою визволення її території від московських військ та з метою відновлення гетьманської влади.
2)Через неналежну підготовку, невдало обраний час, та через зраду татарських союзників, похід завершився поразкою військ Орлика та призвів до втрати підтримки гетьмана серед українського населення.
3)Провал походу мав тяжкі наслідки для самого Орлика та для україно-шведської орієнтації, яку він проводив у життя. Репутація гетьмана серед населення Правобережної України була знищена завдяки діям татар, надія на підтримку з боку Лівобережжя та Слобожанщини також була втрачена через спланований татарський рейд, що почався у січні.
Гетьман намагався загоїти рани, нанесені татарами Правобережній Україні — він просив турецького султана про поворот полонених українців, що той і наказав зробити бендерському баші.[31]
В розвитку українського барокового стилю можна достатньо виразно окреслити три етапи: ранній (друга половина XVII —початок XVIII ст.), зрілий (1720-1750 рр.) і завершальний (друга половина XVIII ст.).Українське бароко об'єднало багате європейське мистецтво, з власними естетичними засадами.Складна композиція об'єктів притаманна церкві Різдва Богородиці (1696 р.) у Києво-Печерській лаврі, де дотридільного триверхового храму прибудовані невеликі каплиці, завершені бароковими верхами .Великим меценатом українського мистецтва, зокрема архітектури, був гетьман Іван Мазепа (1644—1709рр.). За часів його гетьманства оформилось остаточно українське бароко в архітектурі, обновлювались старі церкви, будувались нові, розвивалось світське будівництво тощо.
Объяснение: