Полное имя Тимура было Тимур ибн Тарагай Барлас تيمور ابن ترغيى برلس .
В тюркских языках Temür или Темир значит «железо». В различных персидских источниках часто встречается иранизированное прозвище Тимур(-э) Лянг (Timūr(-e) Lang, تیمور لنگ) «Тимур Хромой», это имя, вероятно, рассматривалось в то время как оскорбительное[7]. Оно перешло в западные языки (Tamerlan, Tamerlane, Tamburlaine, Timur Lenk). На Руси его называли Темир Аксак (Железный хромец)[9].
Не будучи Чингизидом, Тимур формально не мог носить ханский титул, поэтому всегда именовался лишь эмиром (вождём, предводителем). Однако, породнившись в 1370 году с домом Чингизидов, он принял имя Тимур Гурган[10] (Tāmūr Gurkānī, (تيموﺭ گوركان), Gurkān — иранизированный вариант монгольского күрүгэн или хүргэн, «зять»). Это означало, что Тимур является родственником Чингизидов и может свободно жить и действовать в их домах[11].
В персидских и тюркских средневековых источниках Тимура также называли сахибкиран, то есть рождённый во время соединения двух планет: Венеры и Юпитера или Венеры и Солнца, в переносном смысле — счастливый.[12]
Задовго до прийняття християнства на наших землях опіку над хворими розуміли як моральний обов’язок.
Накопичуючи знання, передаючи їх з покоління в покоління, народні лікарі створили унікальну культуру, яка тисячоліття стояла на варті здоров’я.
Знахарі, чудесники, відуни — саме так називали цілителів у Київській державі. У медицині минулого поєднувалися містика і практичний досвід. Хвороби лікували оберегами та джерельною водою, травами та замовляннями.
Лікувальний дар на Русі цінувався надзвичайно високо. На сторінках літописів імена цілителів постають поруч з іменами князів.
Історія донесла до нас ім’я славетного лікаря Києво-Печерського монастиря монаха Агапіта. Славу й повагу народу він отримав за сердечне, щире ставлення до хворих, скромність і безкорисливість (гроші за лікування Агапіт не брав). Саме при монастирях з’являються перші лікарні.
Полное имя Тимура было Тимур ибн Тарагай Барлас تيمور ابن ترغيى برلس .
В тюркских языках Temür или Темир значит «железо». В различных персидских источниках часто встречается иранизированное прозвище Тимур(-э) Лянг (Timūr(-e) Lang, تیمور لنگ) «Тимур Хромой», это имя, вероятно, рассматривалось в то время как оскорбительное[7]. Оно перешло в западные языки (Tamerlan, Tamerlane, Tamburlaine, Timur Lenk). На Руси его называли Темир Аксак (Железный хромец)[9].
Не будучи Чингизидом, Тимур формально не мог носить ханский титул, поэтому всегда именовался лишь эмиром (вождём, предводителем). Однако, породнившись в 1370 году с домом Чингизидов, он принял имя Тимур Гурган[10] (Tāmūr Gurkānī, (تيموﺭ گوركان), Gurkān — иранизированный вариант монгольского күрүгэн или хүргэн, «зять»). Это означало, что Тимур является родственником Чингизидов и может свободно жить и действовать в их домах[11].
В персидских и тюркских средневековых источниках Тимура также называли сахибкиран, то есть рождённый во время соединения двух планет: Венеры и Юпитера или Венеры и Солнца, в переносном смысле — счастливый.[12]
Задовго до прийняття християнства на наших землях опіку над хворими розуміли як моральний обов’язок.
Накопичуючи знання, передаючи їх з покоління в покоління, народні лікарі створили унікальну культуру, яка тисячоліття стояла на варті здоров’я.
Знахарі, чудесники, відуни — саме так називали цілителів у Київській державі. У медицині минулого поєднувалися містика і практичний досвід. Хвороби лікували оберегами та джерельною водою, травами та замовляннями.
Лікувальний дар на Русі цінувався надзвичайно високо. На сторінках літописів імена цілителів постають поруч з іменами князів.
Історія донесла до нас ім’я славетного лікаря Києво-Печерського монастиря монаха Агапіта. Славу й повагу народу він отримав за сердечне, щире ставлення до хворих, скромність і безкорисливість (гроші за лікування Агапіт не брав). Саме при монастирях з’являються перші лікарні.
Объяснение: