олександр македонський – найбільший завойовник усіх часів, син царя філіпа ii і олімпіади, дочки епірського царя неоптолема, народився в 356 р до р. х., помер у 323 році. вихователем олександра з 13-річного віку був аристотель, який пробудив у свого вихованця ту ідею про велич, ту силу і строгість мислення, які облагороджували прояви пристрасної натури олександра, і привчав його проявляти силу помірно і свідомо. олександр ставився до свого вчителя з великою повагою, він часто говорив, що батькові він зобов’язаний життям, а арістотелю – тим, що живе гідно. ідеалом олександра македонського був герой троянської війни ахілл. повний енергії і прагнення до дії, олександр часто при перемогах свого батька, скаржився, що той не залишить для нього ніякого діла. в гімнастичних та інших змаганнях олександр не мав собі рівного; ще будучи хлопчиком, він приборкав дикого коня букефала, який слугував йому бойовим конем. битва при херонеї (338 р) була виграна, завдяки особистій хоробрості олександра.александр македонський був популярною фігурою в мистецтві з найдавніших часів і залишається таким досі. александр мав особистого скульптора лісіппа, котрий створив кілька статуй александра, з яких одна герма відома за копією римської доби. у помпеї виявлена, так звана, мозаїка александра, що зображує битву при іссі. подвиги александра описані багатьма істориками та письменниками не тільки античності, але й середньовіччя та сучасності. нерідко фігура александра великого зустрічається у масовій культурі.
Веротерпимость — признание за каждым гражданином права исповедовать любую религию, терпимоеотношение к религиозному инакомыслию. веротерпимость является ранним проявлениемтолерантности, умения признавать и уважать чужую точку зрения. она может иметь избирательный характери распространяться не на все, а только на некоторые религии, тогда как по отношению к другим, а также поотношению к атеизму или иным формам не-религиозного сознания будет сохранять нетерпимость. вязыческих культурах, когда каждый народ поклонялся “своим” богам, сферой проявления веротерпимостибыло отношение к “чужим” богам. примером такой веротерпимости в античном мире может служить римскаяимперия, в которой по политическим соображениям государство позволяло покоренным сохранятьсвои культы (и даже не препятствовало их распространению), хотя возникавшее христианство оставалосьисключением из этого правила и, опять-таки по политическим мотивам, было религией запрещенной. миланский эдикт 313 г. распространил принцип терпимости, которой пользовались старые культы, и нахристианство. однако стремление обеспечить единство империи с единой и длявсех подданных обязательной христианской религии вскоре приволок запрещению языческих культов. христианские схизматики и еретики также стали преследоваться законом. абсолютистские притязанияхристианской церкви основывались на представлении, что истинной может быть только одна вера, что всякоеотступление от того, чему учит церковь, ересь и безбожие, делают спасение души невозможным. христианскому средневековью идея веротерпимости была чужда. союз “алтаря и трона” означал, что ересьдолжна рассматриваться как государственное преступление. преследования религиозного инакомыслия состороны светских и церковных властей в свою очередь разжигали фанатизм среди гонимых за веру, сеялирелигиозную рознь и нетерпимость .
олександр македонський – найбільший завойовник усіх часів, син царя філіпа ii і олімпіади, дочки епірського царя неоптолема, народився в 356 р до р. х., помер у 323 році. вихователем олександра з 13-річного віку був аристотель, який пробудив у свого вихованця ту ідею про велич, ту силу і строгість мислення, які облагороджували прояви пристрасної натури олександра, і привчав його проявляти силу помірно і свідомо. олександр ставився до свого вчителя з великою повагою, він часто говорив, що батькові він зобов’язаний життям, а арістотелю – тим, що живе гідно. ідеалом олександра македонського був герой троянської війни ахілл. повний енергії і прагнення до дії, олександр часто при перемогах свого батька, скаржився, що той не залишить для нього ніякого діла. в гімнастичних та інших змаганнях олександр не мав собі рівного; ще будучи хлопчиком, він приборкав дикого коня букефала, який слугував йому бойовим конем. битва при херонеї (338 р) була виграна, завдяки особистій хоробрості олександра.александр македонський був популярною фігурою в мистецтві з найдавніших часів і залишається таким досі. александр мав особистого скульптора лісіппа, котрий створив кілька статуй александра, з яких одна герма відома за копією римської доби. у помпеї виявлена, так звана, мозаїка александра, що зображує битву при іссі. подвиги александра описані багатьма істориками та письменниками не тільки античності, але й середньовіччя та сучасності. нерідко фігура александра великого зустрічається у масовій культурі.