3) Император Юстиниан отбил Африку, Рим у остготов. Начались торговые связи с Русью а так же путь из варяг в греки. 4) галлы, кельты, франки, арабы, турки, немцы, балканцы 5) Византия стремилась установить хорошие взаимоотношения с Тюркским каганатом. В период правления Юстина II между Византией и Тюркским каганатом успешные переговоры. Тюркский каган Истеми (554-576- годы правления) направил в Константинополь посольство под руководством купца Маниаха. После завоевания Средней Азии тюрки стали хозяевами Великого Шёлкового пути из Китая в страны Средиземноморья. Основным покупателем шелковых тканей была Византия. В начале 568 года первое тюркское посольство под руководством Маниаха прибыло в Константинополь и предложило заключить договор о взаимной торговле и военном союзе против персов и аваров. Византийский император Юстин II был обрадован неожиданному союзнику, поскольку сам готовился к войне как с Ираном, так и с Аварским каганатом. Не мешкая, он отправил ответное посольство во главе с полководцем Земархом, также удостоившееся особой почести при дворе Истеми- каганом. В дальнейшем Византия и Тюркский каганат часто обменивались послами, согласовывая свои действия против общих противников. В ходе войны, начатой в 568 году, тюркская армия перешла Амударью, взяла несколько городов, но вскоре отступила обратно в связи с тем, что не смогла преодолеть сеть пограничных укреплений персов, созданных еще для зашиты от эфталитов. В 571 году тюрки и персы заключили мирное соглашение и договорились о четком разграничении территории.
тимчасове міліційне військове формування в Російській імперії, було частиною земського війська скликаного в 1806 році в зв’язку з тяжким становищем імперської армії під час Війни четвертої коаліції проти Наполеона І, та можливістю вторгнення французьких військ в кордони Російської імперії. Після укладання Тільзитського миру 1807 року земське військо було розформовано.
Объяснение:
У 1806 році, Російська імперія опинилася в стані ведення двох війн. В центральній та західній Європі розгорнулася Війна четвертої коаліції, де проти Французької імперії, та її сателітів воювала коаліція великих держав (Британська імперія, Королівство Пруссія, Російська імперія). Майже в той же час Росія вела війну на Кавказі та в південно-східній Європі Російсько-турецьку війну. В цьому становищі, за умови успішних дій армії французького імператора Наполеона І, російський імператор Олександр І 3 грудня 1806 року оголошує маніфест, яким скликає Земське військо (міліцію) в губерніях Російської імперії силами місцевих шляхетських органів самоврядування. [1]
4) галлы, кельты, франки, арабы, турки, немцы, балканцы
5) Византия стремилась установить хорошие взаимоотношения с Тюркским каганатом. В период правления Юстина II между Византией и Тюркским каганатом успешные переговоры. Тюркский каган Истеми (554-576- годы правления) направил в Константинополь посольство под руководством купца Маниаха.
После завоевания Средней Азии тюрки стали хозяевами Великого Шёлкового пути из Китая в страны Средиземноморья. Основным покупателем шелковых тканей была Византия.
В начале 568 года первое тюркское посольство под руководством Маниаха прибыло в Константинополь и предложило заключить договор о взаимной торговле и военном союзе против персов и аваров. Византийский император Юстин II был обрадован неожиданному союзнику, поскольку сам готовился к войне как с Ираном, так и с Аварским каганатом. Не мешкая, он отправил ответное посольство во главе с полководцем Земархом, также удостоившееся особой почести при дворе Истеми- каганом.
В дальнейшем Византия и Тюркский каганат часто обменивались послами, согласовывая свои действия против общих противников. В ходе войны, начатой в 568 году, тюркская армия перешла Амударью, взяла несколько городов, но вскоре отступила обратно в связи с тем, что не смогла преодолеть сеть пограничных укреплений персов, созданных еще для зашиты от эфталитов. В 571 году тюрки и персы заключили мирное соглашение и договорились о четком разграничении территории.
тимчасове міліційне військове формування в Російській імперії, було частиною земського війська скликаного в 1806 році в зв’язку з тяжким становищем імперської армії під час Війни четвертої коаліції проти Наполеона І, та можливістю вторгнення французьких військ в кордони Російської імперії. Після укладання Тільзитського миру 1807 року земське військо було розформовано.
Объяснение:
У 1806 році, Російська імперія опинилася в стані ведення двох війн. В центральній та західній Європі розгорнулася Війна четвертої коаліції, де проти Французької імперії, та її сателітів воювала коаліція великих держав (Британська імперія, Королівство Пруссія, Російська імперія). Майже в той же час Росія вела війну на Кавказі та в південно-східній Європі Російсько-турецьку війну. В цьому становищі, за умови успішних дій армії французького імператора Наполеона І, російський імператор Олександр І 3 грудня 1806 року оголошує маніфест, яким скликає Земське військо (міліцію) в губерніях Російської імперії силами місцевих шляхетських органів самоврядування. [1]