Шляхта обладала бОльшими политическими правами, нежели мещане или крестьяне, поэтому, когда восстание показало наличие реальной угрозы самодержавию с ее стороны, царское правительство усилило этот процесс, чтобы уничтожить возможность повторения восстания. Многие шляхтичи не смогли документально подтвердить свое дворянское происхождение, и в основном это была средняя или мелкая шляхта, т.е. основные участники восстания. Перевод их в разряд крестьян или мещан ослабеванию опасности с их стороны.
За офіційною версією, після поразки, Мамай, відправився назустріч війську Тохтамиша, де на річці Калка зазнав поразки, та втік на землі Кримського ханства і Великого Князівства Литовського. Його син Мансур–Кият, нащадок Чингісхана по лінії родоводу від матері, прийняв підданство великого князя литовського, православну віру і титул князя Глинського разом із городом-фортецею Глинськ у сучасній Сумській області. Серед його нащадків Іван Грозний (який також був нащадком Дмитра Донського), а також перші козацькі отамани Запорізької Січі. У 1382 хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. З міста втекли князь Дмитро Донський, митрополит Кипріан і її оборону очолив литовський князь Остей, який привіз перші гармати. Згідно з однією з гіпотез, Мамай із кіннотою покинув поле бою, вирушивши назустріч Тохтамишу. А Дмитро Донський винищив союзну Мамаю генуезьку піхоту з Криму.
Шляхта обладала бОльшими политическими правами, нежели мещане или крестьяне, поэтому, когда восстание показало наличие реальной угрозы самодержавию с ее стороны, царское правительство усилило этот процесс, чтобы уничтожить возможность повторения восстания. Многие шляхтичи не смогли документально подтвердить свое дворянское происхождение, и в основном это была средняя или мелкая шляхта, т.е. основные участники восстания. Перевод их в разряд крестьян или мещан ослабеванию опасности с их стороны.
У 1382 хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. З міста втекли князь Дмитро Донський, митрополит Кипріан і її оборону очолив литовський князь Остей, який привіз перші гармати. Згідно з однією з гіпотез, Мамай із кіннотою покинув поле бою, вирушивши назустріч Тохтамишу. А Дмитро Донський винищив союзну Мамаю генуезьку піхоту з Криму.