Причины: Тяжёлые поборы и повинности, высокий налог на соль. Люди не могли засолить продукты.
Итоги: Толпа растерзала чиновников Л.С.Плещеева, Н.Чистого, Траханиотова. В 1649г. было принято Соборное уложение, которое ликвидировало "белые" слободы.
2.Медный бунт. 25 июля 1662г.
Произошёл в Москве.
Причины: Высокие налоги, введение медных монет, обесценивание денег, одна серебренная монета стоила как 4 медных, платили за работу крестьянам медными монетами, а дань брали серебренными.
Итоги:Изъятие из оборота медных денег.
3.Хлебный бунт. Проходил с 15(25) марта по 28 апреля(8 мая) 1650г. В Новгороде и Пскове одновременно.
Причины:
Известие об отправке хлеба в Швецию в счёт погашения долгов правительства, городам грозил голод, неурожайная погода.
Итоги:
Подавление восстания правительственными войсками.
4.Восстание Степана Разина (поход за зипунами): 1670-1671г. Дон.
Причины:
Усиление крепостного гнёта (Соборное уложение в 1649г.), осложнение отношений правительства с Донским казачеством.
Церковные реформы патриарха Никона, жестокость курса церковных преобразований, представление народа о старой вере, как истинно православной и единственной.
Итоги:
Дальнейшее противостояние в стране староверов и официальной церкви.
В Україн гається відносно високий порівняно з Росією рівень письменності. У багатьох селах функціонують школи, де навчаються діти старшини, козаків і селян. Так, на Слобожанщині була 131 трирічна церковнопарафіяльна школа.
Наука й освіта вищого рівня зосередились у Київській колегії (з 1701 р. — Академія). Києво-Могилянська академія була першим і найкращим за значенням вищим навчальним закладом України. В її стінах здобували освіту українські діти і діти слов'янських народів. Студенти Академії продовжували навчання, що було нормою, у провідних європейських навчальних закладах. З неї вийшло чимало талановитих і обдарованих державних діячів, науковців, письменників і митців: Ш. Прокопович, Г. Сковорода, М. Березовський, Д. Бортнянський, І. Григорович-Барський, Н. Згурський, О. Шумлянський та ін. Академія мала велику бібліотеку, яка наприкінці XVIII ст. налічувала близько 10 тисяч томів з різних галузей знань на всіх європейських мовах, якими вільно володіли студенти.
Соціальний стан студентів був досить різний — від дітей заможних родин до дітей міщан. Багато вихованців стали викладачами різних навчальних закладів України, Болгарії, Росії, Сербії, Чорногорії, Чехії та інших країн Європи й Азії.
В Академії крім наукових студій розвивалися мистецтва. Одними з найпопулярніших стали театральні вистави; авторами п'єс, режисерами й акторами були викладачі та студенти Академії. Вони відіграли важливу роль у зародженні українського театру. Обов'язковою дисципліною для всіх слухачів було вивчення поетики і музики, а любов до хорового співу українців загальновідома, тож і при Академії працювали великий зведений хор і оркестр. Театр, хор і оркестр зажили популярності серед киян. Академія стала взірцем для навчальних закладів України. За її типом відкривають колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Так, зокрема, Харківська колегія в 1727 р. на початку своєї діяльності стає центром освіти Слобожанщини; тут навчалося близько 500 студентів, викладались інженерні науки, геодезія, географія, артилерійська справа, іноземні мови.
1.Соляной бунт 1-10 июня 1648г.
Произошёл в Москве.
Причины: Тяжёлые поборы и повинности, высокий налог на соль. Люди не могли засолить продукты.
Итоги: Толпа растерзала чиновников Л.С.Плещеева, Н.Чистого, Траханиотова. В 1649г. было принято Соборное уложение, которое ликвидировало "белые" слободы.
2.Медный бунт. 25 июля 1662г.
Произошёл в Москве.
Причины: Высокие налоги, введение медных монет, обесценивание денег, одна серебренная монета стоила как 4 медных, платили за работу крестьянам медными монетами, а дань брали серебренными.
Итоги:Изъятие из оборота медных денег.
3.Хлебный бунт. Проходил с 15(25) марта по 28 апреля(8 мая) 1650г. В Новгороде и Пскове одновременно.
Причины:
Известие об отправке хлеба в Швецию в счёт погашения долгов правительства, городам грозил голод, неурожайная погода.
Итоги:
Подавление восстания правительственными войсками.
4.Восстание Степана Разина (поход за зипунами): 1670-1671г. Дон.
Причины:
Усиление крепостного гнёта (Соборное уложение в 1649г.), осложнение отношений правительства с Донским казачеством.
Итоги:
Подавление восстания, Казань С.Разина.
5.Восстание Степана Разина(Крестьянская война) 1670-1671г.
Дон, Поволжье.
Причины:
Попытки Москвы урезать автономию Дона. Расслоение казачества, ужесточение крепостного права.
Итоги:
Восстание подавлено, Разин казнён.
6.Восстание Василия Уса 1666г.
Дон.
Причины:
Правительство отказалось принять казаков на службу.
Итоги:
Восставшие рассеяны Стрельца.
7.Соловецкое восстание(Соловецкое "сидение") 1668-1676г.
Соловецкий монастырь.
Причины:
Церковные реформы патриарха Никона, жестокость курса церковных преобразований, представление народа о старой вере, как истинно православной и единственной.
Итоги:
Дальнейшее противостояние в стране староверов и официальной церкви.
В Україн гається відносно високий порівняно з Росією рівень письменності. У багатьох селах функціонують школи, де навчаються діти старшини, козаків і селян. Так, на Слобожанщині була 131 трирічна церковнопарафіяльна школа.
Наука й освіта вищого рівня зосередились у Київській колегії (з 1701 р. — Академія). Києво-Могилянська академія була першим і найкращим за значенням вищим навчальним закладом України. В її стінах здобували освіту українські діти і діти слов'янських народів. Студенти Академії продовжували навчання, що було нормою, у провідних європейських навчальних закладах. З неї вийшло чимало талановитих і обдарованих державних діячів, науковців, письменників і митців: Ш. Прокопович, Г. Сковорода, М. Березовський, Д. Бортнянський, І. Григорович-Барський, Н. Згурський, О. Шумлянський та ін. Академія мала велику бібліотеку, яка наприкінці XVIII ст. налічувала близько 10 тисяч томів з різних галузей знань на всіх європейських мовах, якими вільно володіли студенти.
Соціальний стан студентів був досить різний — від дітей заможних родин до дітей міщан. Багато вихованців стали викладачами різних навчальних закладів України, Болгарії, Росії, Сербії, Чорногорії, Чехії та інших країн Європи й Азії.
В Академії крім наукових студій розвивалися мистецтва. Одними з найпопулярніших стали театральні вистави; авторами п'єс, режисерами й акторами були викладачі та студенти Академії. Вони відіграли важливу роль у зародженні українського театру. Обов'язковою дисципліною для всіх слухачів було вивчення поетики і музики, а любов до хорового співу українців загальновідома, тож і при Академії працювали великий зведений хор і оркестр. Театр, хор і оркестр зажили популярності серед киян. Академія стала взірцем для навчальних закладів України. За її типом відкривають колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Так, зокрема, Харківська колегія в 1727 р. на початку своєї діяльності стає центром освіти Слобожанщини; тут навчалося близько 500 студентів, викладались інженерні науки, геодезія, географія, артилерійська справа, іноземні мови.