Российская и австрийская государства, в состав которых входила украина, проводили по отношению к ее населения великодержавную имперскую политику. докажите это
Україна, територіально розтята між двома імперіями, була приречена на величезні страждання. Велика культурна нація з давніми, тільки їй притаманними традиціями поступово втрачала національні звичаї, які накопичувались віками і розвивалися багатьма поколіннями українства. Віковічні традиції руйнувалися політикою, що її проводили правлячі кола імперських держав. І хоча політика щодо українства в російській і австро-угорській частинах України суттєво відрізнялася, наслідки а були однаковими — попри всі особливості етнічні українські території в складі обох імперій мали статус колоній.
Російська імперська політика щодо України була спрямована в русло русифікації. Вона охопила всі сфери економічного, політичного і культурного життя краю, провадилася цілеспрямовано, жорстоко. При цьому застосовувався увесь арсенал засобів її здійснення.
Територіальний наступ російського царизму розпочався уже після Переяславського договору 1654 р. і був спрямований на зміну самобутніх державних структур. Гетьманщини загально російськими адміністративно-правовими інституціями та повне асимілювання українських земель з одвічно російськими. Основними віхами на шляху приєднання українських територій до складу Росії були ліквідація козацького управління, полкового устрою та гетьманату, заснування І та II малоросійських колегій, введення на території України губернського територіального поділу, поширення на українські землі діяльності адміністративно-правових загально імперських установ та кріпосного права, реорганізація статусу виборчого православного духовенства та урядових чиновників, пошуки дворянства козацькою старшиною, поступове зниження культурно-освітнього рівня населення і заборона української мови.
Україна, територіально розтята між двома імперіями, була приречена на величезні страждання. Велика культурна нація з давніми, тільки їй притаманними традиціями поступово втрачала національні звичаї, які накопичувались віками і розвивалися багатьма поколіннями українства. Віковічні традиції руйнувалися політикою, що її проводили правлячі кола імперських держав. І хоча політика щодо українства в російській і австро-угорській частинах України суттєво відрізнялася, наслідки а були однаковими — попри всі особливості етнічні українські території в складі обох імперій мали статус колоній.
Російська імперська політика щодо України була спрямована в русло русифікації. Вона охопила всі сфери економічного, політичного і культурного життя краю, провадилася цілеспрямовано, жорстоко. При цьому застосовувався увесь арсенал засобів її здійснення.
Територіальний наступ російського царизму розпочався уже після Переяславського договору 1654 р. і був спрямований на зміну самобутніх державних структур. Гетьманщини загально російськими адміністративно-правовими інституціями та повне асимілювання українських земель з одвічно російськими. Основними віхами на шляху приєднання українських територій до складу Росії були ліквідація козацького управління, полкового устрою та гетьманату, заснування І та II малоросійських колегій, введення на території України губернського територіального поділу, поширення на українські землі діяльності адміністративно-правових загально імперських установ та кріпосного права, реорганізація статусу виборчого православного духовенства та урядових чиновників, пошуки дворянства козацькою старшиною, поступове зниження культурно-освітнього рівня населення і заборона української мови.