1 РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР. І. ГАСПРИНСЬКИЙ. Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти, татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотатари, як їх називали, відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.
Клерикалізм — політичний напрямок, прибічники якого виступають за панування церкви та духовенства в суспільно-політичному та духовному житті країни.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Ісмаїл Гаспринський усе своє життя докладав чимало зусиль, спрямованих на захист прав кримських татар, їх виживання як народу та національне відродження. У 1875 р., після повернення до Криму з Туреччини, його було обрано депутатом міської думи, а пізніше — міським головою Бахчисарая. Саме завдяки його зусиллям було втричі збільшено бюджет міста, розпочато суттєві перетворення в міському господарстві й збільшено представництво бахчисарайських татар в органах місцевого самоврядування.
Ісмаїл Гаспринський
Пам'ятник І. Гаспринському в Бахчисараї. Сучасний вигляд
У національному питанні молоді татарські націоналісти були прихильниками захисту національної самосвідомості свого народу й кримськотатарської самостійності. Найбільш яскравим представником молодотатарських ідей у цей період став Ісмаїл Гаспринський (1851—1914). Його погляди, хоча й були досить утопічними, знаходили підтримку в кримськотатарському середовищі. Самого І. Гаспринського татари поважали як захисника скривджених і прибічника рівноправ’я татар.
Легенда о Робин Гуде живёт уже семь столетий, но установить, кем же на самом деле был этот человек, так и не удалось. Собирательный ли это образ из людей, реально существовавших на исторической сцене, или же герой, созданный народной музой?
Где и в какой промежуток времени он жил?
Боролся ли он за справедливость или был самым обычным грабителем?
Исследуя историю этого разбойника, практически невозможно отделить реальные факты от вымышленных.
Но мы попробуем разобраться.
Идите лесом…
Местом обитания знаменитого бандита привычно считается Шервудский лес в графстве Ноттингемшир. Но…
Шервуд появился в довольно-таки позднем народном фольклоре о Робине Гуде, самое раннее — в середине 15 века. В принципе ничего странного — полюбившаяся всем история просто не была раньше записана.
Но есть один нюанс. Сборник «Lytell Gesteof Robyn Hode», напечатанный приблизительно в 1489 году, связывает Робина не с Ноттингемширом, а с другим графством — Йоркширом. Первое находится в центральной, второе — в северной части страны.
Есть смысл добавить, что йоркширская Большая Северная дорога (где согласно этому сборнику и действовал Робин Гуд) была овеяна дурной славой, т. к. там совершались частые ограбления проезжающих.
Клерикалізм — політичний напрямок, прибічники якого виступають за панування церкви та духовенства в суспільно-політичному та духовному житті країни.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Ісмаїл Гаспринський усе своє життя докладав чимало зусиль, спрямованих на захист прав кримських татар, їх виживання як народу та національне відродження. У 1875 р., після повернення до Криму з Туреччини, його було обрано депутатом міської думи, а пізніше — міським головою Бахчисарая. Саме завдяки його зусиллям було втричі збільшено бюджет міста, розпочато суттєві перетворення в міському господарстві й збільшено представництво бахчисарайських татар в органах місцевого самоврядування.
Ісмаїл Гаспринський
Пам'ятник І. Гаспринському в Бахчисараї. Сучасний вигляд
У національному питанні молоді татарські націоналісти були прихильниками захисту національної самосвідомості свого народу й кримськотатарської самостійності. Найбільш яскравим представником молодотатарських ідей у цей період став Ісмаїл Гаспринський (1851—1914). Його погляди, хоча й були досить утопічними, знаходили підтримку в кримськотатарському середовищі. Самого І. Гаспринського татари поважали як захисника скривджених і прибічника рівноправ’я татар.
Легенда о Робин Гуде живёт уже семь столетий, но установить, кем же на самом деле был этот человек, так и не удалось. Собирательный ли это образ из людей, реально существовавших на исторической сцене, или же герой, созданный народной музой?
Где и в какой промежуток времени он жил?
Боролся ли он за справедливость или был самым обычным грабителем?
Исследуя историю этого разбойника, практически невозможно отделить реальные факты от вымышленных.
Но мы попробуем разобраться.
Идите лесом…
Местом обитания знаменитого бандита привычно считается Шервудский лес в графстве Ноттингемшир. Но…
Шервуд появился в довольно-таки позднем народном фольклоре о Робине Гуде, самое раннее — в середине 15 века. В принципе ничего странного — полюбившаяся всем история просто не была раньше записана.
Но есть один нюанс. Сборник «Lytell Gesteof Robyn Hode», напечатанный приблизительно в 1489 году, связывает Робина не с Ноттингемширом, а с другим графством — Йоркширом. Первое находится в центральной, второе — в северной части страны.
Есть смысл добавить, что йоркширская Большая Северная дорога (где согласно этому сборнику и действовал Робин Гуд) была овеяна дурной славой, т. к. там совершались частые ограбления проезжающих.