Раптове закінчення періоду «процвітання» в США та наростання кризових явищ має багато причин, які варто розглянути.
Одна з головних причин полягає у фінансовій спекуляції та перепродажу акцій. У період від 1920 до 1929 року було дуже популярне інвестування грошей у акції компаній. Велика кількість людей вклала свої заощадження в ці акції, надіючись на прибуток, але це призвело до штучного зростання цін на акції і переоцінки реальної цінності компаній. В результаті, коли ціна акцій почала падати, люди почали продавати свої акції, викликаючи ще більше падіння цін.
Ще одна причина полягає в надмірному заінтересованості банків у позиках. Банки того часу видають позики на короткі терміни, сподіваючись, що клієнти повернуть їх у найкоротший час. Але коли економічна ситуація почала погіршуватися, люди та компанії не могли повернути позики вчасно, що викликало банкрутство багатьох банків.
Також були проблеми з виробництвом та збутом товарів. На початку 1920-х років попит на товари зросло, і компанії почали виробляти більше, ніж можна було продати. Це призвело до перенасичення ринку товарами, а наступної нестабільності та падіння цін на товари. Зменшення споживчого попиту також призвело до скорочення виробництва в багатьох компаніях, що в свою чергу спричинило безробіття.
Також варто згадати про неправильну політику в уряді. Наприклад, Федеральна резервна система, яка була впроваджена для контролювання грошової політики, не вміла достатньо швидко та ефективно реагувати на зміни економічної ситуації. Крім того, громадське витребування продовжувало рости, що призвело до введення заходів по обмеженню імпорту. Це також погіршило економічну ситуацію.
Отже, у результаті поєднання цих факторів - фінансової спекуляції, надмірної позикової діяльності банків, проблем з виробництвом та збутом товарів та неправильною політикою з боку уряду - в США настанула економічна криза, відома як Велика Депресія. Вона мала серйозні наслідки для економіки, суспільства та політики, і тривала до початку Другої світової війни.
Одна з головних причин полягає у фінансовій спекуляції та перепродажу акцій. У період від 1920 до 1929 року було дуже популярне інвестування грошей у акції компаній. Велика кількість людей вклала свої заощадження в ці акції, надіючись на прибуток, але це призвело до штучного зростання цін на акції і переоцінки реальної цінності компаній. В результаті, коли ціна акцій почала падати, люди почали продавати свої акції, викликаючи ще більше падіння цін.
Ще одна причина полягає в надмірному заінтересованості банків у позиках. Банки того часу видають позики на короткі терміни, сподіваючись, що клієнти повернуть їх у найкоротший час. Але коли економічна ситуація почала погіршуватися, люди та компанії не могли повернути позики вчасно, що викликало банкрутство багатьох банків.
Також були проблеми з виробництвом та збутом товарів. На початку 1920-х років попит на товари зросло, і компанії почали виробляти більше, ніж можна було продати. Це призвело до перенасичення ринку товарами, а наступної нестабільності та падіння цін на товари. Зменшення споживчого попиту також призвело до скорочення виробництва в багатьох компаніях, що в свою чергу спричинило безробіття.
Також варто згадати про неправильну політику в уряді. Наприклад, Федеральна резервна система, яка була впроваджена для контролювання грошової політики, не вміла достатньо швидко та ефективно реагувати на зміни економічної ситуації. Крім того, громадське витребування продовжувало рости, що призвело до введення заходів по обмеженню імпорту. Це також погіршило економічну ситуацію.
Отже, у результаті поєднання цих факторів - фінансової спекуляції, надмірної позикової діяльності банків, проблем з виробництвом та збутом товарів та неправильною політикою з боку уряду - в США настанула економічна криза, відома як Велика Депресія. Вона мала серйозні наслідки для економіки, суспільства та політики, і тривала до початку Другої світової війни.