Ярчайшим событием ярославской истории стали несколько месяцев 1612 года, с апреля по июль, когда Ярославль фактически стал центром, столицей измученного в Смуте русского государства. Тогда в Ярославль пришло собранное в Нижнем Новгороде ополчение Козьмы Минина и кн. Д.М.Пожарского. В городе был созван собор - Совет всея земли. Это было новое правительство, представлявшее всю Россию. В него съехались выборные от Государева Двора, служилых и посадских людей многих городов России. Власть Совета могла теперь собирать ополчение, посылать посольства.В Ярославле функционировали приказы - традиционные органы управления Московского государства, собиравшие доходы, раздававшие поместья и вотчины, существовал денежный двор, чеканивший собственные деньги этого правительства. С пребыванием ополчения в Ярославле связано расположение казацких таборов, набиравших силу. Ярославский Совет всея земли перестал существовать летом 1612 года, когда в конце июля - начале августа начался победоносный поход ополчения под предводительством Минина и Пожарского на Москву.
1. Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.
1. Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.
Подробнее - на -
Объяснение: