Неолитической революцией считается переход общества к новому типу хозяйства. Если в мезолитической эпохе был распространён тип присваивания, то в неолите общество ведёт производительную деятельность.
Люди научились приручать животных и ухаживать за ними, так появилось скотоводство. Так же люди научились возделывать землю, что позволило им заниматься земледелием.
В эту же эпоху люди впервые начинают термически обрабатывать пищу и пользоваться посудой. В начале её вытачивали из камня, а уже позднее смогли изготавливать из глины и керамики. Обработка камня продолжается привычными но и появляются новые такие как шлифовка, полировка, сверление и выпиливание. Это позволило расширить спектр орудий труда.
Стали изготавливаться вкладные изделия ножи кинжалы. В эпоху неолита большое распространение получил новый инструмент шлифованный топор. Особенно он был применим на территориях насыщенных лесами. Между топором неолита и теслом есть разница в их функциональном применении. Топор симметричное орудие, а тесло, предназначенное для выдалбливания, имеет ассиметричное тулово. Эти орудия позволили древним людям осваивать новые территории, строить жилища лучшего качества, а также изготавливать деревянные лодки и предметы обихода из дерева.
Изобретением неолита также считается появление первых тканых полотен. Это был очень сложный и поэтапный процесс. В начале изготавливали волокна из шерсти животных и некоторых растений. Их скручивали в нити, нити в мотки и только потом на так называемом древнем станке, состоящем из челнока и специальной рамы (станины), ткали полотна.
Богдан михайлович хмельницький народився 27 грудня 1595 в селі суботів (одна з версій) у родині сотника чигиринського полку михайла хмельницького. історики висувають різні версії про місце народження богдана хмельніцкого. навчання богдана хмельницького почалося в київській братській школі, після закінчення якої він вступає до єзуїтський колегіум в ярославлі. і надалі продовжує навчання у львові. характерно, що опанувавши мистецтвом риторики і письма, а також досконало польською мовою та латиною, хмельницький не перейшов в католицтво, але залишився вірним батьківській вірі (православ’ю). у 1620-1621 роках богдан хмельницький бере участь у польсько-турецькій війні, під час якої гине його батько, а він сам потрапляє в полон. після двох років полону хмельницькому вдається втекти (за іншими даними, був викуплений родичами). після повернення до суботова він записується в реєстрове козацтво. потім в біографії хмельницького починається низка походів із запорожцями на турецькі міста. під час повстання козаків 1630-1638 років ім’я хмельницького згадується тільки один раз при підписанні договору про капітуляцію, який був написаний рукою хмельницького (він був генеральним писарем у повсталих козаків) і підписаний ним та козацьким старшиною. 1635 — за хоробрість був нагороджений золотою шаблею від польського короля владислава iv. у 1644-1646 роках брав участь у війні франції з іспанією, командуючи більш ніж двохтисячного загоном козаків. скориставшись відсутністю хмельницького, польський підстароста чаплинський, напав на його хутір і пограбував його. безплідні спроби шукати відплати на суді призвели до того що хмельницький підняв у січні 1648 року козаків на бунт, які проголосили його гетьманом. з 1648 років хмельницький з чотирьохтисячним військом виступив проти поляків. це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на національно-визвольну війну українського народу, очолену б. хмельницьким. у битві біля жовтих вод і під корсунем повсталі в союзі з татарами розбили польське військо, але не змогли повною мірою скористатися перемоги. хмельницький був проголошений гетьманом і урочисто вступив до києва. після відновлення військових дій українські війська під командуванням хмельницького завдали полякам нищівної поразки, але через зраду кримського хана хмельницький був змушений укласти невигідний і недовговічний зборівський мирний договір, по суті тільки підтвердив колишні права малоросійського козацтва. війна тривала. на початку червня 1651 відбулася битва під берестечком, що закінчилося поразкою козацького війська. кримський хан кинувся навтіки, а коли богдан намагався зупинити його, захопив гетьмана і близько місяця утримував в полоні. восени був укладений білоцерківський договір, який знищив майже всі завоювання українського народу. але хмельницький продовжував боротьбу і через рік вщент розгромив двадцятитисячне польське військо під батогом. переконавшись, що україні не обійтися власними силами, богдан звернувся до москви з пропозицією про возз’єднання україни з росією. у 1654 році в переяславі уклав військовий союз з московським царством, згідно з якою україна увійшла до складу московської держави на конфедеративній основі, й скерована також проти речі посполитої.. наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі швецією та османською портою, вбачаючи в амбіціях москви небезпеку козацькому суверенітету. богдан хмельницький перебував на чолі гетьманської до самої смерті. помер богдан хмельницький 27 липня 1657 від інсульту. похований у селі суботові, в побудованій ним самим кам’яної церкви, існує до теперішнього часу.
Неолитической революцией считается переход общества к новому типу хозяйства. Если в мезолитической эпохе был распространён тип присваивания, то в неолите общество ведёт производительную деятельность.
Люди научились приручать животных и ухаживать за ними, так появилось скотоводство. Так же люди научились возделывать землю, что позволило им заниматься земледелием.
В эту же эпоху люди впервые начинают термически обрабатывать пищу и пользоваться посудой. В начале её вытачивали из камня, а уже позднее смогли изготавливать из глины и керамики. Обработка камня продолжается привычными но и появляются новые такие как шлифовка, полировка, сверление и выпиливание. Это позволило расширить спектр орудий труда.
Стали изготавливаться вкладные изделия ножи кинжалы. В эпоху неолита большое распространение получил новый инструмент шлифованный топор. Особенно он был применим на территориях насыщенных лесами. Между топором неолита и теслом есть разница в их функциональном применении. Топор симметричное орудие, а тесло, предназначенное для выдалбливания, имеет ассиметричное тулово. Эти орудия позволили древним людям осваивать новые территории, строить жилища лучшего качества, а также изготавливать деревянные лодки и предметы обихода из дерева.
Изобретением неолита также считается появление первых тканых полотен. Это был очень сложный и поэтапный процесс. В начале изготавливали волокна из шерсти животных и некоторых растений. Их скручивали в нити, нити в мотки и только потом на так называемом древнем станке, состоящем из челнока и специальной рамы (станины), ткали полотна.