С какими государствами и правителями воевали сакские племена? Распределите события по группам. 1 Борьба саков с Киром. (Персия) 2 Борьба саков с Дарием. (Персия) 3 Борьба саков с А. Македонским. 1. Этот царь предложил царице массагетов стать его женой; 2. В 518 г. до н.э. этот царь с огромным войском оправился в поход против саков; 3. По некоторым данным, саки ранили этого правителя; 4. Этого правителя сакский воин Ширак заманил в пустыню, в результате чего большая часть его войска погибла; 5. Против этого завоевателя народы Средней Азии, в том числе и саки, подняли восстания; 6. Этот правитель заманил в ловушку сакских воинов, используя еду и вино; 7. После смерти этого правителя в 323 г. до н. э. держава его распалась на ряд самостоятельных государств; 8. По приказу этого царя на Сырдарье был построен город, названный Эсхата; 9. В плену этого царя покончил жизнь самоубийством сын царицы Томирис; 10. В битве с саками этот правитель погиб и был обезглавлен; 11. После долгих лет борьбы этот правитель все-таки захватил часть сакских земель, и саки платили ему дань, выделяя своих воинов; 12. Этот правитель воевал с саками в IV в. до н.э.

Після повалення внаслідок жовтневого перевороту 1917 р. у Петрограді Тимчасового уряду, проголошення II Всеросійським з'їздом Рад радянської влади і обрання на ньому більшовицького уряду-Ради Народних Комісарів (РНК) на чолі з Леніним помітно активізувалася боротьба більшовиків України за встановлення тут радянської влади.Усупереч існуючій в Українській Народній Республіці легітимній владі Центральної Ради українські більшовики провели у Харкові 11-12 грудня 1917 р. так званий І Всеукраїнський з'їзд Рад. На з'їзді було близько 200 делегатів, які представляли 89 Рад із майже 300, котрі діяли в Україні на момент роботи з'їзду Рад у Харкові. І хоча, на думку сучасних дослідників, при такому представництві І Всеукраїнський з'їзд Рад навряд чи можливо вважати легітимним, однак він розглянув назву питань установчого характеру, зокрема: 1) про сучасний політичний момент; 2) про організацію влади в Україні; 3) про самовизначення України; 4) про вибори Центрального Виконавчого Комітету Рад України. Також на порядку денному з'їзду стояло питання "Про Донецько-Криворізький басейн".Одним із головних питань на І Всеукраїнському з'їзді Рад було питання про владу в Україні. У резолюції з'їзду "Про організацію влади на Україні" від 12 грудня 1917 р. стосовно влади визначалося: "Влада на території Української республіки віднині належала виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях - міським, губернським та обласним Радам, а в центрі - Всеукраїнському з'їздові Рад робітничих і селянських депутатів, його Центральному Виконавчому Комітетові і тим органам, які він створить.Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів".У резолюції 1 Всеукраїнського з'їзду Рад "Про самовизначення України" були визначені принципи відносин Української Радянської Республіки з Російською Радянською Республікою. З'їзд визнав Українську республіку федеративною частиною Російської республіки, а потім, виходячи з цього, доручив ЦВК Рад України "негайно поширити на територію Української республіки всі декрети і розпорядження робітничо-селянського уряду федерації, які мають загальне для всієї федерації значення". Мова йшла про акти про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про повну демократизацію армії тощо.З'їзд обрав Центральний Виконавчий Комітет Рад України у складі 41 члена. Ще 20 його членів належало обрати на наступному з'їзді Рад селянських депутатів. Серед обраних перших членів ЦВК було 35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український соціал-демократ, 1 меншовик. Головою ЦВК України було обрано лівого українського соціал-демократа Ю. Медведєва. 17 грудня 1917 р. ЦВК України утворив перший радянський уряд - Народний секретаріат.

1. Самый главный факт - идея, выдвинутая Филофеем "Москва-третий Рим", как бы символизирующая центр православия и христианства ( Первый Рим -пал; второй - Константинополь - пал, третий Москва - стоит и будет стоять).  Русские в 16 веке относились к своим соседям пренебрежительно, вели агрессивную внешнюю политику ( Ливонская война, Присоединение Казани и Астрахани и пр.). С моей точки зрения, таким образом, нельзя вести свою внешнюю политику, которая строилась на принципе исключительности России. С точки зрения моего предка из 16 века, наверное, вполне возможно