ответ:Людвіг ван Бетховен народився 16 грудня[7]. 1770 року у сім'ї придворних музикантів у м.Бонн. Батько, будучи обдарованою людиною (придворний музикант, викладав вокал, теорію музики та гру на клавесині), дуже невміло розвивав музичні здібності хлопчика.
Бетховен розпочав свою трудову діяльність професійного музиканта у дуже юному віці. В 1782 році (під час від'їзду Нефе) виконував обов'язки придворного органіста, а вже у тринадцять років Бетховена зарахували клавесиністом у придворний оркестр. З 1788 року Бетховен проводить ще й приватні уроки, адже на його юнацькі плечі «впав» тягар утримування родини. Та все ж більшу частину свого часу Бетховен присвячував творчості. Писав він досить повільно.
У пізній творчості Бетховена найбільше виділяється тяга до філософсько-піднятого відображення дійсності, поглибленого мислення
Після певної перерви у творчості в музиці Бетховена з'являється новий стиль. П'ять останніх фортепіанних сонат, дві сонати для віолончелі ор.102, «Багателі» ор.126, фуга для струнного квінтету, «33 варіації на вальс Діабеллі», Дев'ята симфонія, «Урочиста меса», п'ять квартетів. Глибина думки, рішуче, сміливе новаторство, характерні для всієї творчості Бетховена. Думка про Дев'яту симфонію зародилася ще в роки кризи, але за реалізацію композитор взявся лише у 1822 р.
Всі сонати Бетховена відрізняються одна від одної. Деколи композитор не дотримується традиційних тональних співвідношень.Єдина опера Бетховена — «Фіделіо» (1805–1814). Вона — одне з найзначніших явищ у музично-драматургійному мистецтві XIX ст.Фортепіанний спадок Бетховена також зберігає у собі 3 збірки багателей, понад 20 циклів варіацій, 4 рондо, близько 40 маленьких фортепіанних п'єс (вальси, лендлери, екосези, менуети). Перше місце серед цих творів займають варіації. Бетховен починав свою фортепіанну творчість з варіацій і ними ж закінчив її. Після сонати це була найулюбленіша із форм.
Дишан-Кала — название исторического «внешнего» города Хивы. В Хиве существовало традиционное разделение города на две обособленные друг от друга части: внутренний город (шахристан) — Ичан-Кала (буквально: внутренний оборонительный круг) и внешний город (рабад) — Дишан-Кала (внешний оборонительный круг). В отличие от Ичан-Калы, сохранившей свой внешний облик практически полностью, от внешних оборонительных стен остались только некоторые ворота, в частности ворота Кош-Дарваза, в 500 метрах от Северных ворот Ичан-Кала (Багча-Дарваза), а также ворота Хазарасп-Дарваза и Гандимьян-дарваза. Аллакули-хан возвел внешний оборонительный вал в 1842 году для защиты от набегов йомудов (одно из туркменских племен). Согласно поэту и переводчику Агахи, Аллакули-хан построил стены Дишан-Кала за 3 года, заставив всех своих подчиненных работать по 12 дней в году бесплатно. Более 200 тысяч человек приняли участие в строительстве стены. Габариты внешнего вала были следующими: длина — 5650 м, высота — 6-8 метров, толщина у основания — 4-6 м. Интересно откуда было взято так много глины для постройки стен. Исследования показали, что глина была добыта в двух километрах севернее от города, на территории, называемой Говук-куль; сейчас там есть большое озеро. И сегодня, как и прежде местная глина отличного качества используется современными гончарами.
ответ:Людвіг ван Бетховен народився 16 грудня[7]. 1770 року у сім'ї придворних музикантів у м.Бонн. Батько, будучи обдарованою людиною (придворний музикант, викладав вокал, теорію музики та гру на клавесині), дуже невміло розвивав музичні здібності хлопчика.
Бетховен розпочав свою трудову діяльність професійного музиканта у дуже юному віці. В 1782 році (під час від'їзду Нефе) виконував обов'язки придворного органіста, а вже у тринадцять років Бетховена зарахували клавесиністом у придворний оркестр. З 1788 року Бетховен проводить ще й приватні уроки, адже на його юнацькі плечі «впав» тягар утримування родини. Та все ж більшу частину свого часу Бетховен присвячував творчості. Писав він досить повільно.
У пізній творчості Бетховена найбільше виділяється тяга до філософсько-піднятого відображення дійсності, поглибленого мислення
Після певної перерви у творчості в музиці Бетховена з'являється новий стиль. П'ять останніх фортепіанних сонат, дві сонати для віолончелі ор.102, «Багателі» ор.126, фуга для струнного квінтету, «33 варіації на вальс Діабеллі», Дев'ята симфонія, «Урочиста меса», п'ять квартетів. Глибина думки, рішуче, сміливе новаторство, характерні для всієї творчості Бетховена. Думка про Дев'яту симфонію зародилася ще в роки кризи, але за реалізацію композитор взявся лише у 1822 р.
Всі сонати Бетховена відрізняються одна від одної. Деколи композитор не дотримується традиційних тональних співвідношень.Єдина опера Бетховена — «Фіделіо» (1805–1814). Вона — одне з найзначніших явищ у музично-драматургійному мистецтві XIX ст.Фортепіанний спадок Бетховена також зберігає у собі 3 збірки багателей, понад 20 циклів варіацій, 4 рондо, близько 40 маленьких фортепіанних п'єс (вальси, лендлери, екосези, менуети). Перше місце серед цих творів займають варіації. Бетховен починав свою фортепіанну творчість з варіацій і ними ж закінчив її. Після сонати це була найулюбленіша із форм.
Объяснение:
Дишан-Кала — название исторического «внешнего» города Хивы. В Хиве существовало традиционное разделение города на две обособленные друг от друга части: внутренний город (шахристан) — Ичан-Кала (буквально: внутренний оборонительный круг) и внешний город (рабад) — Дишан-Кала (внешний оборонительный круг). В отличие от Ичан-Калы, сохранившей свой внешний облик практически полностью, от внешних оборонительных стен остались только некоторые ворота, в частности ворота Кош-Дарваза, в 500 метрах от Северных ворот Ичан-Кала (Багча-Дарваза), а также ворота Хазарасп-Дарваза и Гандимьян-дарваза. Аллакули-хан возвел внешний оборонительный вал в 1842 году для защиты от набегов йомудов (одно из туркменских племен). Согласно поэту и переводчику Агахи, Аллакули-хан построил стены Дишан-Кала за 3 года, заставив всех своих подчиненных работать по 12 дней в году бесплатно. Более 200 тысяч человек приняли участие в строительстве стены. Габариты внешнего вала были следующими: длина — 5650 м, высота — 6-8 метров, толщина у основания — 4-6 м. Интересно откуда было взято так много глины для постройки стен. Исследования показали, что глина была добыта в двух километрах севернее от города, на территории, называемой Говук-куль; сейчас там есть большое озеро. И сегодня, как и прежде местная глина отличного качества используется современными гончарами.
Объяснение: