Зпочатком північної війни україна, як сателіт московського царства, постачала московським військам живу силу, амуніцію, фураж та продовольство. з приходом карла хіі в україну гетьман іван мазепа уклав з королем українсько-шведський союз та виступив проти петра і. слідом за гетьманом, на бік шведів перейшло й військо запорізьке на чолі з кошовим отаманом костем гордієнко. після батуринської трагедії та полтавської битви українські козаки, що виступили проти петра, відійшли разом з мазепою та карлом до бендер. після смерті мазепи гетьманом україни був обраний пилип орлик, який продовжив боротьбу за незалежність україни. 1711 року українські козаки, спільно з татарами, організували похід на київщину. проте, через підступний відступ татар похід закінчився невдало, й орлик відступив. весь цей час король карл хіі та гетьман орлик проводили дипломатичну роботу в османській імперії та багатьох європейських столицях, з метою організації проти московської коаліції. проте ці зусилля не увінчалися успіхом. московії вдалося уникнути масштабних військових дій з боку османської імперії за дипломатичних зусиль та підкупів османських чиновників. черговий мирний договір був підписаний 17 квітня 1712 р. проте, 30 квітня 1713 року султан ахмед iii оголосив нову війну. однак, не було проведено ніяких значних бойових дій. протягом 1713 року — московське царство та османська імперія остаточно припинили військові дії. карл хіі залишив територію османської імперії та вирушив до швеції.
Юрий долгорукий (1190-е гг. — 15 мая 1157, киев) , суздальский князь, киевский великий князь, шестой сын владимира мономаха. при жизни отца правил в ростово-суздальской земле, после его смерти лишь номинально подчинялся власти великого киевского князя, своего старшего брата мстислава великого. в 1125 перенес столицу своего княжества из ростова в суздаль. после смерти мстислава великого (1132) юрий повел активную политику в южной руси, за что получил прозвище долгорукий, стремился к приобретению переяславля южного и киева, но первый этап борьбы (1132-1135) завершился для него неудачно. при юрии долгоруком произошло оформление границ ростово-суздальского княжества, прежде всего с великим новгородом и черниговским княжеством. в пограничных областях были построены крепости конятин, тверь, дубна, москва, в центре княжества — переславль-залесский, юрьев-польский, дмитров. в 1147 году в москве состоялась встреча юрия долгорукого с новгород-северским князем святославом ольговичем. эта дата первого упоминания о москве считается традиционной датой ее основания. в 1156 году москва была укреплена деревянными стенами и рвом. в 1147 году юрий возобновил борьбу за киевский престол, в 1149 году занял киев, однако в 1151 году потерпел поражение от изяслава мстиславича. все же в 1155 году юрию долгорукому удалось овладеть киевским великим княжением. после смерти юрия долгорукого (вероятно, отравлен киевскими боярами) в киеве вспыхнуло восстание, суздальцы, им в город, были изгнаны. в 1954 году в москве был установлен памятник юрию долгорукому как основателю города.
