, с таблицами Табл. №1 «Реакция мировой общественности на нарушения Версальско-Вашингтонской системы»
Год | Страна провокации | Реакция Лиги Наций | Реакция СССР | Реакция агрессора
Табл. №2 «Политические режимы в мире между двумя мировыми войнами»
№ | Название государства | Нацизм | Фашизм | Диктатура пролетариата | Хронология событий
Табл. №3 «Уровень промышленного производства ведущих стран мира 20-30-ег.г.ХХ века»
№ | Промышлен. показатели | США | СССР | Франция | Великобритания | Германия
Объяснение:
Черносошные крестьяне имели личную свободу, вели хозяйство и у них было право продажи, заклада, передачи своих земельных наделов по наследству. Черносошные крестьяне платили высокую цену за свою свободу. Для них были установлены самые большие подати. На протяжении XVII в. земли черносошных крестьян постоянно сокращались за счет феодалам и прямого расхищения. Черносошные земли остались нетронутыми в основном в и Сибири. Владельческие крестьяне являлись феодально зависимым населением. Владельческие крестьяне, потеряв право уходить с земель, по-прежнему являлись землевладельцами, но частенько беря у них взаймы деньги, хлеб, сельскохозяйственные орудия. Неоплатный должник по закону того времени должен был становиться рабами своего кредитора. От прямого перехода в холопство крестьян ограждало правительство, установив «вечность крестьянскую», то есть запрет перехода крестьян в другие сословные разряды.
Одинаково с холопами крестьян всё чаще начинают называть крепостными. Однако уже в 1695 году указом царя Петра стали брать подати с обрабатываемых холопами земель. Возлагая на пашенных холопов ту же тягость, какую несли крестьяне, правительство, можно сказать, приравняло одних к другим. Если жизнь заставляла крепостных крестьян становиться в холопье положение, то закон поставил холопов в положение крепостных.
Вже після смерті Яна Гуса, на горі Табор зібралося кілька десятків тисяч селян, і влітку 1419 починається збройна боротьба гуситів і католиків. У столиці Чехії, Празі, піднімається міський плебс. Кожного місяця в повстання втягувалися нові й нові міста і села Чехії. В одних містах гусити здобували перемогу, в інших терпіли поразку від католиків, в третіх перемагав пронімецький патриціат. У цей час відбувається подія, яка змінила хід гуситського повстання — помирає король Чехії Вацлав IV (1361—1419), і королем Чехії був оголошений його брат — імператор Священної Римської імперії Сигізмунд I Люксембург (1419—1421). Але Чехія не прийняла Сигізмунда, і в кінці 1419 по країні прокочується нова хвиля повстань. У 1420 папа оголошує Хрестовий похід проти гуситів, на чолі якого став імператор Сигізмунд I. До Чехії вторгаються німецькі хрестоносці. Тоді в околицях Праги гусити під керівництвом видатного полководця Яна Жижки (1360—1424) вступають в бій з німецькими хрестоносцями і здобувають перемогу.
Объяснение: