с тестом.
1. Когда в России началась радикальная экономическая реформа?
а) 2 января 1990 г.; б) 2 января 1991 г.;
в) 2 января 1992 г.; г) 30 марта 1992 г.
2. Что не являлось частью радикальной экономической реформы?
а) выпуск ваучеров;
б) приватизация жилого фонда;
в) ликвидация государственных кратко обязательств (ГКО);
г) обеспечение конвертируемости рубля.
3. Кто был главой правительства России в апреле — августе 1998 г.?
а) Е. Т. Гайдар; б) С. В. Кириенко;
в) А. Б. Чубайс; г) В. С. Черномырдин.
4. Что было не характерно для экономики России в 1990-х гг.?
а) предоставление крупных займов иностранным государствам;
б) значительный экспорт природных ресурсов;
в) конверсия промышленности;
г) создание и крах финансовых пирамид.
5. Что не являлось чертой политического кризиса 1993 г.?
а) издание указа президента о приостановке деятельности политических партий;
б) споры о формах и темпах реформ в стране;
в) противостояние между президентом и Верховным Советом;
г) использование насильственных методов при решении политических проблем.
6. Каким образом была принята Конституция Российской Федерации?
а) введена указом президента;
б) принята Съездом народных депутатов;
в) принята на всенародном референдуме;
г) введена указом Конституционного суда.
7. Какое положение не входит в Конституцию Российской Федера¬ции?
а) принцип разделения властей;
б) главой государства является президент;
в) органом законодательной власти является однопалатное Федеральное
собрание;
г) органом исполнительной власти является правительство.

8. Какая из партий не была представлена в Государственной Думе по итогам выборов 1999г?
а) Коммунистическая партия Российской Федерации;
б) Партия жизни;
в) «Единство»;
г) «Союз правых сил».
9. Когда В. В. Путин был избран президентом России?
а) 1 декабря 1999 г.; б) 31 декабря 1999 г.;
в) 26 марта 2000 г.; г) 26 марта 2002 г.
10. Какое изменение в системе государственного устройства Рос¬сийской Федерации произошло в начале XXI в.?
а) был ликвидирован Совет безопасности;
б) были созданы территориальные округа;
в) в некоторых субъектах федерации было введено прямое президент¬ское правление;
г) были созданы федеральные округа.
11. Когда был подписан Федеративный договор?
а) 1 января 1991 г.; б) 1 марта 1992 г.;
в) 31 марта 1992 г.; г) 31 марта 1993 г.
12. Какое событие не связано с войной в Чечне?
а) подписание соглашения в Хасавюрте;
б) выпуск правительством России специальных денежных знаков для Чечни;
в) провозглашение сепаратистами независимости Чечни;
г) создание лагерей для беженцев в пограничных с Чечней районах.

13. Что отличало духовную жизнь российского общества в 1990-х гг.?
а) предоставление крупных государственных кредитов киностудиям, резкое увеличение выпуска фильмов;
б) издание президентского указа о необходимости согласовывать худо-жественные произведения с принципами христианской морали;
в) рас принципов рыночной экономики на сферу художе¬ственного творчества;
г) конфискация государством после дефолта 1998 г. незаконно приватизированных гражданами художественных произведений.
14. Что было не характерно для российской системы образования в
1990-х гг.?
а) появление новых типов учебных заведений (гимназий, колледжей);
б) постепенное внедрение компьютеров в процесс обучения школьников;
в) появление различных учебников по одним и тем же предметам;
г) введение обязательного 12-летнего образования.
15. Какое из государств входит в СНГ?
а) Азербайджан; б) Латвия; в) Литва; г) Эстония.
16. Что не является характерным для внешней политики России в
начале XXI столетия?
а) борьба с международным терроризмом;
б) стремление вступить во Всемирную торговую организацию;
в) создание таможенного союза с Китаем;
г) сотрудничество с Европейским Союзом.
17. В какую страну для урегулирования внутреннего конфликта в со¬ставе международного контингента были направлены российские военные?
а) в Чехословакию; б) в Кувейт; в) в Югославию; г) в Ирак

Утро

Ранним утром на рассвете в римских домах раздавались первые звуки нового дня. Рабы натирали воском мрамор и занимались другими хозяйственными делами. Сами хозяева тоже рано, за вычетом тех случаев, когда вечеринки переходили в ночные гуляния с друзьями.

Римляне торопились на работу. Правда, работали они до полудня и день через два, поскольку праздники в Древнем Риме преобладали над буднями. Работающих женщин в Древнем Риме было немного и заняты они были в основном в ремесленных мастерских.

В отличие от принципа лишения и страдания, узаконенного несколько веков позже Церковью, язычники древнего Рима следовали принципу удовольствия. Если не было бога, который мог бы стать покровителем удовольствия во всех его формах, римляне его заимствовали или придумывали сами.

День

Форумы Древнего Рима поначалу являлись  обыкновенными рынками. Но в имперский период здесь проходили торжественные шествования завоевателей. Самые последние события можно было узнать только на форумах. И хлеб, и зрелища - все можно было дать и получить здесь жителю древнего города.

Древние римляне считали, что истина в воде. Были построены акведуки и термы, которые стали средоточием новой культуры и образа жизни в Древнем Риме. Термы Диоклетиана и Каракаллы ежедневно посещали тысячи римлян от мала до велика. Библиотеки, площадки для игры, оздоровительные процедуры чередовались с отдыхом и солнечными процедурами, а "в кулуарах" терм или напрямую в бассейнах решались судьбы республики.

Римская цивилизация наслаждалась противоборством мужской силы в самом грубом виде на многочисленных аренах и стадионах. Вид и запах крови будоражил и опьянял многотысячные толпы зрителей Колизея, а гладиаторы-победители становились кумирами.

Большой Цирк, или Чирко Массимо, который мог вместить до 300 !! тысяч зрителей, сотрясал возгласами и ревом восторженной во время конных соревнований  публики римское небо почти ежедневно. А ведь это было лишь малой частью индустрии развлечений в Древнем Риме. Существовали цирки, в которых проводились сражения на воде и на кораблях в натуральную величину

Вечер

Утомленные солнцем и празднованиями римляне перед сном забегали в таверны (аналог нынешнего фастфуда - быстрого питания) либо торопились домой. Если принимали гостей, по всем правилам ужин становился понятием ооочень растяжимым.

Объяснение:

Соціальна структура населення республіки і країни в цілому, як вважалося, складалася з двох класів: робітничого класу й колгоспного селянства і соціальної групи (верстви) — інтелігенції.

На початок 60-х рр. чисельність робітників перевищила половину всіх зайнятих у народному господарстві республіки, а на 1985 р. становила 60 % їх кількості. Здійснення науково-технічного прогресу, передусім в індустріальному виробництві, незважаючи на екстенсивність його розвитку, а також вичерпання вільних робочих рук, зумовили поступове зниження темпів зростання кількості робітників.

Щодо визначення кількісної характеристики робітників, то вони, як правило, поширювалися на весь клас, без урахування значних внутрікласових відмінностей, що існували в їхньому середовищі. За офіційними формулюваннями того часу, зростання ролі робітничого класу зумовлювалося тим, що він був нанчисельнішим класом суспільства, зайнятим у найважливіших галузях суспільного виробництва, відзначався революційністю, організованістю й колективізмом, а також високим культурно-технічним та професійно-кваліфікаційним рівнем. При цьому не бралося до уваги, що ці якісні показники були різними у цілих верств і груп робітників. До всього нагромадження негативних тенденцій у народному господарстві не могло не позначитися на суспільній активності робітничого класу, його голосу проти деформацій у суспільно-політичному житті не було чути, принаймні, в Україні.

Різноманітні кількісні та якісні зміни відбувались у складі колгоспного селянства. Значна частина сільського населення залишала села й подавалася до міст або на великі будови, які велися в багатьох місцях республіки й країни. Внаслідок цього середньорічна кількість колгоспників, які брали участь у громадському господарстві колгоспів, скоротилася в республіці з 6,4 млн. чоловік у 1960 р. до 3,9 млн. чоловік у 1985 р. З половини всього населення України до третини зменшилася за ці роки й загальна кількість жителів села. Міграція сільського населення суттєво позначилася на стані сільськогосподарського виробництва, яке так і не змогло забезпечити промисловість достатньою кількістю сировини, а населення — продуктами харчування.

Причини, які призводили до міграції селян, до мало ефективної праці тих, хто залишався на селі, коренилися передусім у невірно вирішуваних проблемах власності, виробничих відносинах на селі, в умовах і оплаті праці, у вкрай незадовільних соціальних та культурно-побутових умовах життя.

Випереджаючими темпами зростала чисельність інтелігенції України. Через те, що офіційна статистика не подає відомостей про цю групу суспільства, науковці при аналізі кількісних і якісних змін у складі інтелігенції використовують дані про фахівців з вищою та середньою спеціальною освітою, що є найбільш близькими до неї. Протягом вказаних років її чисельність зросла більш як у 3,5 раза й досягла чверті всіх зайнятих у народному господарстві. Високі темпи збільшення кількості інтелігенції зумовлювалися потребами науково-технічного і соціального прогресу й одночасно відповідали їм, сприяли поповненню практично всіх галузей народного господарства фахівцями з вищою і середньою спеціальною освітою, засвідчували певне зростання інтелектуального потенціалу нації. Поряд із цим відбувалося зниження суспільного престижу розумової праці, знань, високого професіоналізму, до чого призводили деформації у різних сферах життєдіяльності, не* компетентність, що міцно ввійшла в наше життя, вкрай низька оплата праці дипломованих фахівців.