На початку XX ст. Галичиною зацікавився іноземний капітал, а надто найприбутковішими галузями промисловості краю – нафтодобувною та лісообробною. Від кінця XIX ст. поступово зростала і обробна промисловість. В основному це були філії великих австрійських, німецьких, італійських монополій, таких як "Сіменс", ФІАТ та ін. І все ж, попри позитивні зрушення в розвитку промисловості, західноукраїнські землі залишалися найменш розвиненими регіонами Австро-Угорщини. Безробіття, злидні змушували людей емігрувати. Лише за перше десятиліття XX ст. з Галичини виїхали 224 тис. осіб.
2) Культура Великого княжества развивалась под влиянием традиций запада, но опираясь при этом на древнерусское наследие. На неё сильно влияли исторические события, влекущие за собой изменения политической ситуации, социально-экономической и религиозной.
По государственному строю княжество официально являлось феодальной монархией.
Но государственное устройство Великого княжества Литовского было своеобразным. В отличие от Москвы созданию аппарата централизованного управления мешало существенное влияние аристократии и автономия разных земель.
4) C 15 века власть князя в государственном управлении ограничивала Рада Великого княжества. Окончательное государственное устройство было определено в 16 веке при образовании Речи Посполитой с установлением органов власти - сенатом и сеймом.
На початку XX ст. Галичиною зацікавився іноземний капітал, а надто найприбутковішими галузями промисловості краю – нафтодобувною та лісообробною. Від кінця XIX ст. поступово зростала і обробна промисловість. В основному це були філії великих австрійських, німецьких, італійських монополій, таких як "Сіменс", ФІАТ та ін. І все ж, попри позитивні зрушення в розвитку промисловості, західноукраїнські землі залишалися найменш розвиненими регіонами Австро-Угорщини. Безробіття, злидні змушували людей емігрувати. Лише за перше десятиліття XX ст. з Галичини виїхали 224 тис. осіб.
Объяснение:
1) Московское княжество, Ливонский орден, Тевтонский орден, Польша, Крымское ханство, Шведция
2) Культура Великого княжества развивалась под влиянием традиций запада, но опираясь при этом на древнерусское наследие. На неё сильно влияли исторические события, влекущие за собой изменения политической ситуации, социально-экономической и религиозной.
По государственному строю княжество официально являлось феодальной монархией.
Но государственное устройство Великого княжества Литовского было своеобразным. В отличие от Москвы созданию аппарата централизованного управления мешало существенное влияние аристократии и автономия разных земель.
4) C 15 века власть князя в государственном управлении ограничивала Рада Великого княжества. Окончательное государственное устройство было определено в 16 веке при образовании Речи Посполитой с установлением органов власти - сенатом и сеймом.
3) Великий Литовский князь Витовт
Объяснение: