Сауатты халык санынын артуы КСРО-га кандай он немесе терис ыкпалын тигызуи мумкин? "патшалы Ресей халыкты карангылыкта устады.Себеби окымаган халыкты баскару онайга туседи" бул пикирге катысты ойынды билдир.
Кенес Укимети сауатсыздыкы жоюга бар кушин салды.Дегенмен улт зиялыларын кугын-сургинге ушыратуы мен оларга ату жазасын тагайындау сауатты халыктын пайыздык улесине кери асерин тигизди." Бул оймен келисесиз бе?
Сауатсыздыкты жоюга кандай факторлар кери асерин тизызуи мумкин?
ответ:
нова історія (кінець xviii—початок xx ст.)
ія та франція у 1815-1847 pp.
чартистський рух
у 30-40-х pp. xix ст. в ії розгорнувся масовий рух, відомий під назвою «чартизм» (від . charter — хартія). це був найбільший рух протесту, прихильники якого вимагали надання ширших представницьких повноважень палаті громад ійського парламенту. значну частину чартистів становили робітники, які вбачали в загальному виборчому праві можливість створення парламентської системи, що у своїх діях зважатиме на їхні потреби.
відлік чартистського руху ведуть від 1836 p., коли столяр вільям ловетт створив невелику лондонську асоціацію робітників. наступного року вона висунула свої вимоги з 6 пунктів: загальне виборче право для дорослого чоловічого населення; рівні виборчі округи; щорічне переобрання членів парламенту; оплата роботи членів парламенту; таємне голосування; ліквідація майнового цензу стосовно виборів до парламенту. ця програма, підтримана більшістю організацій у країні, стала основою «народної хартії», опублікованої 1838 р. було складено петицію до парламенту, підписання якої вилилось у масові демонстрації, мітинги та грандіозні факельні маніфестації з гаслами на її підтримку. невдовзі було зібрано понад мільйон підписів. схвалену чартистським конвентом (з'їздом) у лондоні петицію було вручено парламенту у липні 1839 p., але той відхилив її більшістю голосів.
влітку 1840 р. утворилася національна чартистська асоціація (власне, політична партія), яку очолив в. ловетт. незабаром у її лавах було близько 50 тис. членів. складену чартистами другу петицію підписало понад 3 млн осіб. крім вимог першої хартії, до другої долучили й «питання ножа та виделки», тобто матеріального становища робітників. висувалися вимоги скасувати закон про бідняків, обмежити робочий день, підвищити оплату праці наймитів. парламент відхилив і цю петицію. не увінчалася успіхом і спроба організувати на підтримку хартії загальний страйк. активність чартистів тимчасово спала.
останнє піднесення чартистського руху припало на 1847-1848 pp. під новою петицією було зібрано 5 млн підписів. але вжиті урядом рішучі заходи зірвали і цю акцію чартистів. парламент знову відхилив петицію. восени 1848 р. рух чартистів почав занепадати і в 50-х pp. xix ст. зійшов нанівець.
французкий франсуа фюре писал: ,,старая франция была королевством подданых, новая стала нацией граждан"
до революции франция полностью была подвластна монарху. а власть монарха была абсолютной, а значит никто и ничто кроме него самого не могло повлиять на политические решения в королевстве. считалось, что власть королю подарена богом при этом церковь освятила её. поэтому, ввиду божественного происхождения власти короля, все жители франции были обязаны беспрекословно следовать его воле.
ни в коем случае такая обстановка не означала деспотичность монарха. его деяния относительно народа рассматривались как забота родителя о своих детях. соответственно и люди должны были так же относится к их правителю, как к отцу - любить его и проявлять послушание во всем. это все было свойственно обществу средневековья, когда религия стояла во главе угла и все устройство жизни основывалось на ней.
с наступлением новых времен такое положение дел все чаще вызывало сомнение. просветители того времени оказали сильное влияние на сознание людей. они уже совершенно по-другому стали представлять организацию общества и место человека внутри него. гуманисты локк и гобс дали свое определение государству и тому откуда берётся власть.
согласно их концепции власть монарх дарована самим народом. именно люди позволили ему их королевством и доверили ему свои собственные жизни. соответственно, если король не выполнял данные ему обязательства и нарушал законы королевства, он мог лишиться своего трона в угоду недовольных жителей. именно так и произошло в начале в нидерландах, затем последовала и позже это случилось во франции.
по многим причинам, связанным с проблемами в , в социальной и политической сферах свершилась революция. осуществляло её большинство, надеясь на изменение тактики ведения дел королём, на то, что он наконец учтет интересы людей, но этого не случилось. в результате франция стала республикой. теперь каждый француз мог участвовать в своей страной. народ франции перестал быть послушными подданными, теперь это были активные граждане, от которых напрямую зависело будущее государства и его развитие. конечно, процесс перевоплощения не случился мгновенно, он занял определённое время, за которое люди привыкли к своей новой роли. было не просто осознать все значение и ответственность за статус гражданина. франция была первой среди европейских стран стать гражданской нацией. позже её примеру последовали остальные европейские народы.