Ассирия многократно подвергалась иноземным завоеваниям. это заставило её жителей совершенствовать военное искусство. со временем ассирийцы и сами превратились в жестоких покорителей народов. в 8 веке до н.э. они захватили почти все страны ближнего востока. даже египет вынужден был временно подчиниться власти ассирийских царей. ассирия стала могущественной империей. импе́рия (от лат. imperium — власть) — монархическое государство во главе с императором или колониальная либо международно значимая держава, опирающаяся в своей внутренней и внешней политике на военные сословия (организованную армию) и действующую в интересах военных сословий. как правило империя объединяет разные народы и территории в единое государство с единым политическим центром, играющая заметную роль в регионе или даже во всем мире.
Важливою віхою в розвитку науки і освіти стало створення університетів. Університети народилися в системі церковних шкіл. В кінці XI - початку XII ст. окремі кафедральні та монастирські школи перетворюються на великі навчальні центри, які потім стають першими університетами. Саме так, наприклад, виник Паризький університет (1200), який виріс з Сорбонни - богословської школи при Нотр-Даму - і приєдналися до неї медичної та юридичної шкіл. Подібним чином виникли інші європейські університети: в Неаполі (1224), Оксфорді (1206), Кембриджі (одна тисяча двісті тридцять одна), Лісабоні (1 290). Університети засновувалися і світською владою. Народження і права університету підтверджувалися привілеями - особливими документами, підписаними римськими папами або царюючих осіб. Привілеї закріплювали університетську автономію (власний суд, управління, право обдарування вчених ступенів та ін.), Звільняли студентів від військової служби і т.д. Мережа університетів досить швидко розширювалася. Якщо в XIII в. в Європі налічувалося 19 університетів, то в наступному столітті до них додалися ще 25. Зростання університетської освіти відповідав велінням часу.
Важливою віхою в розвитку науки і освіти стало створення університетів. Університети народилися в системі церковних шкіл. В кінці XI - початку XII ст. окремі кафедральні та монастирські школи перетворюються на великі навчальні центри, які потім стають першими університетами. Саме так, наприклад, виник Паризький університет (1200), який виріс з Сорбонни - богословської школи при Нотр-Даму - і приєдналися до неї медичної та юридичної шкіл. Подібним чином виникли інші європейські університети: в Неаполі (1224), Оксфорді (1206), Кембриджі (одна тисяча двісті тридцять одна), Лісабоні (1 290). Університети засновувалися і світською владою. Народження і права університету підтверджувалися привілеями - особливими документами, підписаними римськими папами або царюючих осіб. Привілеї закріплювали університетську автономію (власний суд, управління, право обдарування вчених ступенів та ін.), Звільняли студентів від військової служби і т.д. Мережа університетів досить швидко розширювалася. Якщо в XIII в. в Європі налічувалося 19 університетів, то в наступному столітті до них додалися ще 25. Зростання університетської освіти відповідав велінням часу.