Відповідь: Основним заняттям ранніх слов'ян було землеробство. Найдавнішим вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічне землеробство. На окремих ділянках лісу селяни спалювали повалені вітром сухі дерева і таким чином проводили підготовку землі під посіви. Нерідко перед вирубуванням лісу дерева підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному положенні. Тоді дерева валили і спалювали. Попіл був добривом, він же розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали и освоювали нову ділянку.
У лісостеповій зоні слов'яни жили невеликими селищами. Селилися вони на берегах річок, де були гарні луки і добрі ґрунти для обробітку. Ранні слов'яни використовували тут перелогову систему обробітку ґрунтів. Поле оброблялося і засівалося до того часу, поки земля давала хороші врожаї. Коли ж врожаї падали, поле залишалося для "відпочинку", а використовувалося інше.
ответ:1. В этническом русском компоненте, цементирующим оба государственных образования;
2. В континентальном географическом положении, отсутствии выхода на мировые коммуникации и - как следствие -ограниченность международных контактов;
3. В нестабильной политической системе, основанной на однобокой рецепции западного феодального права с пережитками родовой и вечевой вольницы, и невнятной социально-экономической модели, основанной на внеэкономическом принуждении;
РАЗЛИЧИЯ:
1. Во временных рамках: Киевская Русь хронологически относилась к эпохе раннего средневековья, Московская Русь - это уже позднее средневековье;
2. В локализации : Киевская Русь лежала в бассейне Днепра, Московская Русь - в бассейне Волги;
3. В неодинаковой исторической значимости и обусловленности государственных процессов: Киевская Русь распалась в результате феодальной раздробленности и последующего монгольского нашествия; Московская Русь нашла в себе силы для поступательного развития и объединения русских земель в Российское государство
Відповідь: Основним заняттям ранніх слов'ян було землеробство. Найдавнішим вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічне землеробство. На окремих ділянках лісу селяни спалювали повалені вітром сухі дерева і таким чином проводили підготовку землі під посіви. Нерідко перед вирубуванням лісу дерева підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному положенні. Тоді дерева валили і спалювали. Попіл був добривом, він же розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали и освоювали нову ділянку.
У лісостеповій зоні слов'яни жили невеликими селищами. Селилися вони на берегах річок, де були гарні луки і добрі ґрунти для обробітку. Ранні слов'яни використовували тут перелогову систему обробітку ґрунтів. Поле оброблялося і засівалося до того часу, поки земля давала хороші врожаї. Коли ж врожаї падали, поле залишалося для "відпочинку", а використовувалося інше.
Пояснення: Тут 8 речень)
ответ:1. В этническом русском компоненте, цементирующим оба государственных образования;
2. В континентальном географическом положении, отсутствии выхода на мировые коммуникации и - как следствие -ограниченность международных контактов;
3. В нестабильной политической системе, основанной на однобокой рецепции западного феодального права с пережитками родовой и вечевой вольницы, и невнятной социально-экономической модели, основанной на внеэкономическом принуждении;
РАЗЛИЧИЯ:
1. Во временных рамках: Киевская Русь хронологически относилась к эпохе раннего средневековья, Московская Русь - это уже позднее средневековье;
2. В локализации : Киевская Русь лежала в бассейне Днепра, Московская Русь - в бассейне Волги;
3. В неодинаковой исторической значимости и обусловленности государственных процессов: Киевская Русь распалась в результате феодальной раздробленности и последующего монгольского нашествия; Московская Русь нашла в себе силы для поступательного развития и объединения русских земель в Российское государство
Объяснение: