У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, який дозволяв усім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці.
Попервах іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини і прянощів.
3 1510р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння континентальних земель. У 1517-1518 pp. загони Ернана де Кордоби і Хуава Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, вкриті дивовижними візерунками піраміди та кам'яні храми. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки, яка на той час переживала занепад. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці уявлялися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що майя отримують їх із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.
На завоювання держави ацтеків у 1519 р. вирушив загін іспанців на чолі з Ернаном Кортесом, який налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, він наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.
Одночасно із завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили вздовж Тихоокеанського узбережжя до Південної Америки. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків. Завоювання держави інків у 1532 р. здійснив конкістадор Франсиско Пісарро з загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці. Він хитрощами захопив у полон «верховного інка» Атахуальпу, знищивши при цьому близько двох тисяч інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглася. Атахуальпу Пісарро наказав стратити.
Після смерті «верховного інки» загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми і палаци. Все награбоване золото вони переплавляли, знищуючи таким чином унікальні витвори мистецтва інків.
У результаті завоювань у Південній Америці було встановлено владу іспанських колонізаторів.
1) Как выглядел Фаросский маяк? Каким целям он служил? Почему греки называли его одним из чудес света?
Фаросский маяк был уникальным сооружением своего времени, который имел много функций и поэтому был одним из чудес света. Выглядел он так: на трех основаниях (башнях) из мрамора стояли колонны. Первая башня имела форму прямоугольника, вторая башня – восьмиугольная, третья – цилиндрической. В самой нижней башне обитали рабочие, в средней части был переход к самой верхней части, где горел огонь. Маяк был необходим для того, чтобы видеть суда и действительно свет от маяка распространялся на многие десятки км, а это давало кораблям возможность миновать рифы. Еще маяк был использован учеными для определения радиуса Земли.
2) Какие товары привозили по морю в Александрию? Какие вывозили?
В Александрию привозили вино, оливки, рабов и многое, чего в Египте не было. Вывозили, конечно, папирус, финики, пряности, лен и благовония, и тоже рабов.
3) Почему учёных, живших в Музее сравнивали с птицами в золотой клетке?
Наверное, потому что вся жизнь ученых проходила в Музее – они там и работали, и жили. Жить в Музее здорово и престижно, но по факту, они были словно в красивой (то есть золотой) клетке.
4) Как греки называли одну из девяти сестёр-богинь - музу историю?
Музой истории была Клио (помимо нее было еще 8 муз). Но не только истории, но и (с начала) она была музой героической песни.
У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, який дозволяв усім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці.
Попервах іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини і прянощів.
3 1510р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння континентальних земель. У 1517-1518 pp. загони Ернана де Кордоби і Хуава Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, вкриті дивовижними візерунками піраміди та кам'яні храми. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки, яка на той час переживала занепад. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці уявлялися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що майя отримують їх із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.
На завоювання держави ацтеків у 1519 р. вирушив загін іспанців на чолі з Ернаном Кортесом, який налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, він наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.
Одночасно із завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили вздовж Тихоокеанського узбережжя до Південної Америки. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків. Завоювання держави інків у 1532 р. здійснив конкістадор Франсиско Пісарро з загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці. Він хитрощами захопив у полон «верховного інка» Атахуальпу, знищивши при цьому близько двох тисяч інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглася. Атахуальпу Пісарро наказав стратити.
Після смерті «верховного інки» загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми і палаци. Все награбоване золото вони переплавляли, знищуючи таким чином унікальні витвори мистецтва інків.
У результаті завоювань у Південній Америці було встановлено владу іспанських колонізаторів.
Фаросский маяк был уникальным сооружением своего времени, который имел много функций и поэтому был одним из чудес света. Выглядел он так: на трех основаниях (башнях) из мрамора стояли колонны. Первая башня имела форму прямоугольника, вторая башня – восьмиугольная, третья – цилиндрической. В самой нижней башне обитали рабочие, в средней части был переход к самой верхней части, где горел огонь. Маяк был необходим для того, чтобы видеть суда и действительно свет от маяка распространялся на многие десятки км, а это давало кораблям возможность миновать рифы. Еще маяк был использован учеными для определения радиуса Земли.
2) Какие товары привозили по морю в Александрию? Какие вывозили?В Александрию привозили вино, оливки, рабов и многое, чего в Египте не было. Вывозили, конечно, папирус, финики, пряности, лен и благовония, и тоже рабов.
3) Почему учёных, живших в Музее сравнивали с птицами в золотой клетке?Наверное, потому что вся жизнь ученых проходила в Музее – они там и работали, и жили. Жить в Музее здорово и престижно, но по факту, они были словно в красивой (то есть золотой) клетке.
4) Как греки называли одну из девяти сестёр-богинь - музу историю?Музой истории была Клио (помимо нее было еще 8 муз). Но не только истории, но и (с начала) она была музой героической песни.