121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.
У 1919-1920 рр. з України виїхали видатні письменники й поети, зокрема М. Вороний, О. Олесь, В. Винниченко, В. Самійленко. На зміну їм у літературу прийшло покоління молодих, котре, спираючись на демократичні традиції дожовтневої української літератури, прагнуло до оновлення мистецтва, написання художніх творів, співзвучних власному розумінню нової епохи. Це — О. Досвітній, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Г. Косинка, М. Куліш, М. Рильський, О. Слісаренко, В. Сосюра, II. Тичина, М. Хвильовий, В. Яловий і багато інших.
Отже, 20-ті роки характеризувалися бурхливим розвитком літератури та образотворчого мистецтва, музики та театру, кінематографа. Українська творча інтелігенція включалася в практичну діяльність зі створення декретованої партією соціалістичної культури, вносячи в неї національну сутність. Творчий потенціал українського національного мистецтва виявився настільки потужним, що всупереч усім перепонам і обмеженням ідеологічного характеру кращі його представники досягли небачених висот.
Объяснение:В цілому що західна Україна, що наддніпрянщина хотіла автономії. Вони хотіли щоб нас прийняли як народ який має свою мову, культуру. Перша українська громада була у Петербурзі (1859,Костомаров, Білозерський, Куліш, Шевченко). Громада важала що їхнім основним завданням є поширення освіти та пробудження національної свідомості народу. Росія цього не хотіла і 17тр 1876 Олександр 2 написав емський указ в якому заборонив видання творів українською ,школи, театр вистави, вид газети тощо. Потім брацтво тарасівців 1891-1893 виступали за соборну самостійну Україну.
Під час революції 1905-1907 проводились українські рухи : перша "Просвіта",видання україномовних газет "Хлібороб","Громадянська думка". Під час першої війни Союз визволення України були за створення самостійної Української держави.
Тож, українці хотіли бути автономними ще з 18-19 століття і лише 1991 року їм це вдалося.
Объяснение:
121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.
У 1919-1920 рр. з України виїхали видатні письменники й поети, зокрема М. Вороний, О. Олесь, В. Винниченко, В. Самійленко. На зміну їм у літературу прийшло покоління молодих, котре, спираючись на демократичні традиції дожовтневої української літератури, прагнуло до оновлення мистецтва, написання художніх творів, співзвучних власному розумінню нової епохи. Це — О. Досвітній, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Г. Косинка, М. Куліш, М. Рильський, О. Слісаренко, В. Сосюра, II. Тичина, М. Хвильовий, В. Яловий і багато інших.
Отже, 20-ті роки характеризувалися бурхливим розвитком літератури та образотворчого мистецтва, музики та театру, кінематографа. Українська творча інтелігенція включалася в практичну діяльність зі створення декретованої партією соціалістичної культури, вносячи в неї національну сутність. Творчий потенціал українського національного мистецтва виявився настільки потужним, що всупереч усім перепонам і обмеженням ідеологічного характеру кращі його представники досягли небачених висот.
ответ:бо це українці
Объяснение:В цілому що західна Україна, що наддніпрянщина хотіла автономії. Вони хотіли щоб нас прийняли як народ який має свою мову, культуру. Перша українська громада була у Петербурзі (1859,Костомаров, Білозерський, Куліш, Шевченко). Громада важала що їхнім основним завданням є поширення освіти та пробудження національної свідомості народу. Росія цього не хотіла і 17тр 1876 Олександр 2 написав емський указ в якому заборонив видання творів українською ,школи, театр вистави, вид газети тощо. Потім брацтво тарасівців 1891-1893 виступали за соборну самостійну Україну.
Під час революції 1905-1907 проводились українські рухи : перша "Просвіта",видання україномовних газет "Хлібороб","Громадянська думка". Під час першої війни Союз визволення України були за створення самостійної Української держави.
Тож, українці хотіли бути автономними ще з 18-19 століття і лише 1991 року їм це вдалося.