На початку весни 1919 обставини склалися так, що Антанта не могла вести широкомасштабні воєнні дії в Україні. У березні під тиском частин Червоної армії, які було сформовано переважно з вояків повстанських загонів колишнього отамана Армії УНР М. Григор'єва, вони залишили Херсон і Миколаїв, а на початку квітня — Одесу. Рішення про залишення Одеси було схвалено Радою чотирьох Паризької мирної конференції 1919—1920. Переважна частина антантівського десанту була передислокована до Королівства Румунія. Локальний характер дислокації військ Антанти, їхня відносна нечисленність, пасивна форма власне військової поведінки не дають підстав говорити про військову інтервенцію Антанти в Україні, як це зображувала радянська історіографія
У Першій світовій війні українські землі стали ареною військових дій. Уряди Російської та Австро-Угорської імперій змусили український народ брати участь у братовбивчому протистоянні. За роки війни до лав російської армії було мобілізовано 3,5 млн українців (за іншими даними – 4,5 млн із загальної чисельності 15,5 млн), а до складу австрійської армії – близько 300 тис., що становило близько 9 % від особового складу австро-угорської армії
На початку весни 1919 обставини склалися так, що Антанта не могла вести широкомасштабні воєнні дії в Україні. У березні під тиском частин Червоної армії, які було сформовано переважно з вояків повстанських загонів колишнього отамана Армії УНР М. Григор'єва, вони залишили Херсон і Миколаїв, а на початку квітня — Одесу. Рішення про залишення Одеси було схвалено Радою чотирьох Паризької мирної конференції 1919—1920. Переважна частина антантівського десанту була передислокована до Королівства Румунія. Локальний характер дислокації військ Антанти, їхня відносна нечисленність, пасивна форма власне військової поведінки не дають підстав говорити про військову інтервенцію Антанти в Україні, як це зображувала радянська історіографія
У Першій світовій війні українські землі стали ареною військових дій. Уряди Російської та Австро-Угорської імперій змусили український народ брати участь у братовбивчому протистоянні. За роки війни до лав російської армії було мобілізовано 3,5 млн українців (за іншими даними – 4,5 млн із загальної чисельності 15,5 млн), а до складу австрійської армії – близько 300 тис., що становило близько 9 % від особового складу австро-угорської армії